Теорії організованого капіталізму й державно-монополістичного капіталізму

Першими теоріями, у рамках яких була зроблена спроба осмислити й пояснити здійснені в кінці XIX - початку XX ст. соціальні зміни, були теорія "організованого капіталізму" і теорія "державно-монополістичного капіталізму". Ці теорії виникають практично одночасно й мають спільність походження, оскільки обидві вони вкорінені в марксистській соціології й політекономії. Крім загального походження вони мають цілий ряд загальних рис, на які варто вказати.
І теорія організованого капіталізму, і теорія державно-монополістичного капіталізму орієнтовані на системний аналіз економічних, соціальних, політичних і ідеологічних явищ, причому економічні відносини розглядаються в якості що мають визначальне значення. Обидві теорії претендують на цілісну тематизацію й пояснення образа або типу суспільства, що представляється як зовсім певний етап історичного розвитку. Для обох теорій описувані події розігруються у всесвітньо-історичному масштабі й так чи інакше торкаються всього миру. На нашу думку, теорія організованого капіталізму, у меншому ступені, а теорія державно-монополістичного капіталізму, або імперіалізму - у більшої, фактично являють собою перші соціологічні теорії глобалізації. Соціальні й історичні трансформації розглядаються в них які відбуваються повсюдно й зачіпають всі регіони, і території. Це й фіксується ленінським поняттям "імперіалізм". Обидві теорії, нарешті, претендують на розробку проблем внутрішньої політики й соціального керування.
Розходження полягає в тому, що в рамках теорії організованого капіталізму створюються рецепти, орієнтовані на реформізм, на еволюційну трансформацію капіталізму по участі різних класів у державному контролі або безпосередньому керуванні виробництвом з метою соціал-демократичної трансформації суспільства, у той час як теорія державно-монополістичного капіталізму є чітко антикапіталістичної, антиреформістської, революційної. Вона описує пізню, кризову, на думку її автора В.І. Леніна, фазу капіталізму з його протиріччями.
Організований капіталізм
Теорія організованого капіталізму як теорія суспільства й тих соціально-економічних і культурних трансформацій, які набирають хід наприкінці XIX - початку XX століття, була розроблена австрійськими марксистами і є складовою частиною теорії в історії думки, що одержала популярність як австромарксизм. Її головними представниками були люди, що виявили себе не тільки як найбільші марксистські теоретики, але і як реальні політики.
Поняття "організований капіталізм" було уведено в науковий оборот Рудольфом Гільфердінгом. Воно з'являється у Гільфердінга в контексті його досліджень, у відомій мері резюмуючи їхній підсумок. В 1910 р. у Відні вийшла у світло його робота "Фінансовий капітал", у якій він, опираючись на це поняття, дав всебічний аналіз основних понять.
Рудольф Гільфердінг (1877 - 1941) - двічі міністр фінансів в 1923 і 1928 - 29 роках в урядах Веймарської республіки; Карл Реннер (1870 - 1950) в 1918 - 20 роках федеральний канцлер Австрії; Отто Бауер (1882 - 1938) - фактичний лідер Соціал-демократичної робочої партії Австрії з кінця Першої світової війни, в 1918 - 19 роках держсекретар по іноземних справах. Ці люди внесли головний вклад у розвиток теорії організованого капіталізму, і саме ця теорія стала теоретичною основою Програми Соціал-демократичної робочої партії Австрії, прийнятої 3 листопада 1926 р. на партійному з'їзді в Линце.