Скрепер самохідний з місткістю ковша 25 м
Состав работы
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дополнительная информация
Необходимые программы
Работа представляет собой rar архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Компас или КОМПАС-3D Viewer (версия v14 или новее)
- Microsoft Word
Описание
ВСТУП 5
1 ОГЛЯД КОНСТРУКЦІЙ ІСНУЮЧИХ МАШИН 9
2 РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР ГОЛОВНИХ ПАРАМЕТРІВ СКРЕПЕРА 24
3 ТЯГОВИЙ РОЗРАХУНОК 27
3.1 Тяговий режим роботи 27
3.2 Транспортний режим роботи 32
4 ВИБІР ГОЛОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО МОТОР-КОЛІСНОГО ПРИВОДА 35
4.1 Тягові двигуни 35
4.2 Тяговий генератор 37
4.3 Розрахунок передаточного відношення редуктора мотор-колеса 38
5 РОЗРАХУНОК СИЛ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ВИКОНАВЧІ МЕХАНІЗМИ СКРЕПЕРА 41
5.1 Визначення сили,необхідної для підйому ковша скрепера 41
5.2 Визначення сили,необхідної відкривання заслінки ковша скрепера 44
5.3 Визначення сили,необхідної для розвантаження ковша скрепера. 49
6 РОЗРАХУНОК ГІДРАВЛІЧНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ 52
6.1 Продуктивність насів 52
6.2 Гідроциліндри ковша 54
6.3 Гідроциліндр заслінки 58
6.4 Гідроциліндри задньої стінки. 59
6.5 Параметри трубопроводів. 62
6.6 Втрати тиску в системі трубопроводів і гідроапаратурі. 65
7 РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ РЕДУКТОРА МОТОР-КОЛЕСА 71
7.1 Розрахунок вала на міцність. 71
7.2 Розрахунок шестерні на контактуючу міцність. 73
8 РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ТЯГОВОЇ РАМИ 76
9 РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 83
9.1 Вибір базового скрепера 83
9.2 Переваги скрепера,який розроблюється. 83
9.3 Визначення питомих капітальних вкладень при виробництві базової і нової машини. 84
9.4 Розрахунок продуктивності базової і нової машини. 85
9.5 Розрахунок вартості машино-зміни. 88
9.6 Визначення собівартості розробки 1м3 ґрунту. 92
9.7 Визначення економічного потенціалу нової техніки. 93
9.8 Визначення економічної ефективності капітальних вкладень. 94
10 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 97
10.1 Методи і засоби гасіння пожеж 97
10.2 Визначення шкідливих речовин у робочій зоні, розробка методів щодо вивчення їх параметрів (санітарні норми, граничнодопустимі рівні і концентрації шкідливих речовин) 106
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 124
1 ОГЛЯД КОНСТРУКЦІЙ ІСНУЮЧИХ МАШИН 9
2 РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР ГОЛОВНИХ ПАРАМЕТРІВ СКРЕПЕРА 24
3 ТЯГОВИЙ РОЗРАХУНОК 27
3.1 Тяговий режим роботи 27
3.2 Транспортний режим роботи 32
4 ВИБІР ГОЛОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО МОТОР-КОЛІСНОГО ПРИВОДА 35
4.1 Тягові двигуни 35
4.2 Тяговий генератор 37
4.3 Розрахунок передаточного відношення редуктора мотор-колеса 38
5 РОЗРАХУНОК СИЛ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ВИКОНАВЧІ МЕХАНІЗМИ СКРЕПЕРА 41
5.1 Визначення сили,необхідної для підйому ковша скрепера 41
5.2 Визначення сили,необхідної відкривання заслінки ковша скрепера 44
5.3 Визначення сили,необхідної для розвантаження ковша скрепера. 49
6 РОЗРАХУНОК ГІДРАВЛІЧНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ 52
6.1 Продуктивність насів 52
6.2 Гідроциліндри ковша 54
6.3 Гідроциліндр заслінки 58
6.4 Гідроциліндри задньої стінки. 59
6.5 Параметри трубопроводів. 62
6.6 Втрати тиску в системі трубопроводів і гідроапаратурі. 65
7 РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ РЕДУКТОРА МОТОР-КОЛЕСА 71
7.1 Розрахунок вала на міцність. 71
7.2 Розрахунок шестерні на контактуючу міцність. 73
8 РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ТЯГОВОЇ РАМИ 76
9 РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 83
9.1 Вибір базового скрепера 83
9.2 Переваги скрепера,який розроблюється. 83
9.3 Визначення питомих капітальних вкладень при виробництві базової і нової машини. 84
9.4 Розрахунок продуктивності базової і нової машини. 85
9.5 Розрахунок вартості машино-зміни. 88
9.6 Визначення собівартості розробки 1м3 ґрунту. 92
9.7 Визначення економічного потенціалу нової техніки. 93
9.8 Визначення економічної ефективності капітальних вкладень. 94
10 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 97
10.1 Методи і засоби гасіння пожеж 97
10.2 Визначення шкідливих речовин у робочій зоні, розробка методів щодо вивчення їх параметрів (санітарні норми, граничнодопустимі рівні і концентрації шкідливих речовин) 106
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 124
Дополнительная информация
Вдосконалення приводу і систем управління робочими органами потребує рішення ряду проблем в області двигунобудування і гідрофікації машин.
Двигуни з самозапалюванням, забезпечуючи чистий вихлоп і зменшення шуму від 85 до 80 дБ, являються джерелом енергії землерийної техніки.
Визначені перспективи на використання газотурбінних двигунів на мобільних землерийних машинах. Реалізація цього напрямку пов’язана з проблемою виготовлення економічної газової турбіни. Було задумано,що до 2000 року основним джерелом енергії для будівельно-дорожніх машин будуть паливні елементи і водневі двигуни. Ця тенденція обумовлена жорсткими потребами по охороні навколишнього середовища.
Гідрофікація машин визначає одну з важливих напрямків вдосконалення землерийних, будівельних і дорожніх машин. Упровадження гідроприводу забезпечує збільшення продуктивності в 1,26-1,6 разів. Широкі перспективи відкриває застосування гідростатичного приводу при тиску до 50 МПа і можливості приводу насосів від газотурбінного двигуна.
Для забезпечення найбільшої сили тяги в більшості випадків необхідно, щоб всі колеса машини були ведучими. Виконати це за допомогою механічної трансмісії вкрай важко.
За допомогою дизель-електричних трансмісій і мотор-коліс легко зробити машину любої конструктивної схеми з практично необмеженим числом ведучих коліс.
Якщо на машині є електрична трансмісія постійного току тепловий двигун може працювати в найбільш благоприємному режимі з постійною номінальною частотою обертання, що зменшує витрати на розгін обертових мас, зв’язаних з колінчастим валом і покращує керованість машини, а також зменшує зношення деталей шатунно-поршневої групи.
Одночасно вирішується проблема періодичного відбору 50% вільної потужності дизеля на гідропривід робочих органів. Вирішенню деяких важливих перспективних питань присвячений цей проект.
Двигуни з самозапалюванням, забезпечуючи чистий вихлоп і зменшення шуму від 85 до 80 дБ, являються джерелом енергії землерийної техніки.
Визначені перспективи на використання газотурбінних двигунів на мобільних землерийних машинах. Реалізація цього напрямку пов’язана з проблемою виготовлення економічної газової турбіни. Було задумано,що до 2000 року основним джерелом енергії для будівельно-дорожніх машин будуть паливні елементи і водневі двигуни. Ця тенденція обумовлена жорсткими потребами по охороні навколишнього середовища.
Гідрофікація машин визначає одну з важливих напрямків вдосконалення землерийних, будівельних і дорожніх машин. Упровадження гідроприводу забезпечує збільшення продуктивності в 1,26-1,6 разів. Широкі перспективи відкриває застосування гідростатичного приводу при тиску до 50 МПа і можливості приводу насосів від газотурбінного двигуна.
Для забезпечення найбільшої сили тяги в більшості випадків необхідно, щоб всі колеса машини були ведучими. Виконати це за допомогою механічної трансмісії вкрай важко.
За допомогою дизель-електричних трансмісій і мотор-коліс легко зробити машину любої конструктивної схеми з практично необмеженим числом ведучих коліс.
Якщо на машині є електрична трансмісія постійного току тепловий двигун може працювати в найбільш благоприємному режимі з постійною номінальною частотою обертання, що зменшує витрати на розгін обертових мас, зв’язаних з колінчастим валом і покращує керованість машини, а також зменшує зношення деталей шатунно-поршневої групи.
Одночасно вирішується проблема періодичного відбору 50% вільної потужності дизеля на гідропривід робочих органів. Вирішенню деяких важливих перспективних питань присвячений цей проект.
Другие работы
Механика жидкости и газа ТГУ Задача 44
Z24
: 7 ноября 2025
Из резервуара А, заполненного жидкостью на высоту H1 = 5 м и находящегося под манометрическим давлением рм = 150 кПа, жидкость подается по трубопроводу длиной l = 6 м и диаметром d = 100 мм в резервуар В на высоту Н = 2 м. Определить расход Q и скорость протекающей по трубопроводу жидкости.
200 руб.
Курсовая работа. Сети ЭВМ и телекоммуникации. Вариант №12
platochek
: 6 января 2018
Курсовая работа должна содержать следующие разделы:
1. Синхронизация в системах ПДС
1.1 Классификация систем синхронизации.
1.2 Поэлементная синхронизация с добавлением и вычитанием
импульсов (принцип действия).
1.3 Параметры системы синхронизации с добавлением и
вычитанием импульсов.
1.4 Расчет параметров системы синхронизации с добавлением и
вычитанием импульсов (задачи).
2. Кодирование в системах ПДС.
Классификация кодов.
Циклические коды (теория).
Построение кодера и декодера циклического ко
150 руб.
Термодинамика и теплопередача ТЕХНИЧЕСКАЯ ТЕРМОДИНАМИКА ИрГУПС 2015 Задача 8 Вариант 0
Z24
: 3 декабря 2025
Начальные параметры 1 м³ азота р1 и t1. Определить конечные параметры газа (V2, p2, t2), если в процессе адиабатного расширения газа его внутренняя энергия уменьшилась на ΔU, кДж. Определить также удельное значение изменения энтальпии газа в процессе. Теплоемкость азота принять не зависящей от температуры.
180 руб.
Теория сложностей вычислительных процессов и структур. Лабораторная работа №2. Вариант №3
wchg
: 15 октября 2013
Написать программу, которая по алгоритму Краскала находит остов минимального веса для связного взвешенного неориентированного графа, имеющего 7 вершин. Граф задан матрицей весов дуг, соединяющих всевозможные пары вершин (0 означает, что соответствующей дуги нет). Данные считать из файла.
Номер варианта выбирается по последней цифре пароля, в скриншоте.
80 руб.