Нетрадиційні методи оздоровлення

Контрольна робота
з навчальної дисципліни
“Нетрадиційні методи оздоровлення”
Тема: “Китайський гороскоп”

КИТАЙСЬКИЙ ГОРОСКОП”
В епоху Середнього царства (2052-1786 р. до н.е.) були розроблені діагональні календарі (декани). Декани - це зоряний годинник, що служив для визначення часу по зірках (зрозуміло, головним чином уночі). Такі діагональні календарі виявлені в пірамідах: той хто йшов в інший світ повинен був мати для своєї подорожі все необхідне, у тому числі і зоряні годинник.
Згодом декани із системи зірок, що служать для визначення часу вночі, перекочували в астрологічну літературу, де вони виступали в новій формі і новій ролі - богів, що визначали долю людей. Єгиптяни вплинули на становлення астрономії, про що є багато свідчень античних авторів.
Але ще більший розвиток, ніж у Древньому Єгипті, астрологія одержала у Вавилоні й Ассирії. Так, у Месопотамії на початку III тис. до н.е. був прийнятий місячний календар. А вже через тисячу років місячно-сонячний календар. До місячного року (12 місяців, 354 дня) час від часу додавався додатковий “високосний” місяць, щоб зрівнятися із сонячним роком (365,24 доби). У цей час було відоме, що 8 сонячних років приблизно рівні 90 місяцям; або 19 сонячних років рівні 235 місяцям. Досить точно розраховувалися місячні ефемериди, що дозволяло вавілонським астрономам пророкувати місячні затьмарення. На Древньому Сході розвиток астрономічних знань найтіснішим образом перепліталося з цілями і задачами астрології. Очевидно, у середині VIII в. до н.е. почалося систематичне спостереження затьмарень. І вже в наступному, VII столітті, древньовавілонські астрономи навчилися пророкувати місячні затьмарення.