Правопис та відмінювання ініціальних абревіатур у сучасній українській мові

ВСТУП...............................................................................3
РОЗДІЛ 1. ЯВИЩЕ АБРЕВІАЦІЇ З ПОГЛЯДУ СЛОВОТВОРЕННЯ ТА МОРФОЛОГІЇ..................................................................6
1.1. Абревіація, як окремий спосіб творення нових слів..............6
1.2. Граматичні категорії складноскорочених слів......................8
1.2.1. Рід абревіатур.......................................................9
1.2.2. Відмінювання абревіатур.......................................10
1.3. Особливості графіки та орфографії абревіатур...................12
1.3.1. Правопис абревіатур.............................................13
1.3.2. Запозичення іншомовних абревіатур..........................17
Висновки до Розділу 1......................................................17
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОПИСУ ТА СЛОВОЗМІНИ АБРЕВІАТУР У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ......................20
2.1. Специфіка вираження категорії роду та числа....................20
2.2. Відмінювані та незмінні абревіатури...............................24
2.3. Графічне оформлення ініціальних утворень......................26
Висновки до Розділу 2......................................................29
ВИСНОВКИ.......................................................................31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................33
Процес утворення абревіатур помітно активізувався в останні роки у зв’язку з суспільно-політичними й соціально-економічними змінами, що відбуваються в українському суспільстві, з упровадженням комп’ютерних технологій, взаємодією із західною культурою та впливом інших екстралінгвальних чинників.
Абревіацію у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці досліджували в різних аспектах. Так, вивчаючи феноменологічні особливості скорочень, розглядали питання, пов’язані з фонетичними рисами абревіатур, їхньою формальною структурою, довжиною й межами компонентів порівняно з іншими мовними одиницями (Д.Алексєєв, Н.Клименко, А.Мазон, К.Тронь). Лінгвістичні розвідки філогенетичної природи абревіатур стосуються причин виникнення абревіації, впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників на появу й формування цих утворень (І.Зборовський, Р.Могилевський, Є.Поливанов). З’ясовано проблеми, пов’язані з функціонуванням скорочень у мові, зокрема оформлення граматичного роду, словозміна аброутворень, участь у словотвірному процесі (В.Бойков, Л.Бойченко, М.Панов, М.Сердюк, Л.Шеляховська). Чимало дослідників у своїх працях аналізують складноскорочені слова як складники науково-технічної термінології та визначають принципи їх будови (Г.Арзуманов, Л.Буянова, Д.Лотте, В.Нагіна).
У сучасній лінгвістиці практично відсутні праці, присвячені аналізу морфемної будови абревіатур і морфемному значенню абревіатурних складників. Абревіатури ― це особлива підсистема словотвірної системи мови. Питання подільності, мотивованості, похідності, словотвірних типів і їх компонентів розв’язуються для абревіатурних утворень зовсім або частково по-іншому, ніж для основної частини словникового складу мови