Шпаргалки по органической химии

1. Вклад вчених України в розвиток теорії аналітичних реагентів. Найвідоміші школи України та розроблені реагенти.
2. Вплив розміру халатного циклу на можливість утворення іонів металів з органічними реагентами та властивості їх комплексів. АОР для якісного визначення іонів металів.
3. Характеристика перших робіт російських вчених по синтезу та дослідженню властивостей ОР.
4. Правило циклів Чугаєва.
5. Гіпотеза аналогій Кузнєцова.
6. ФАГ ОР з точки зору представлень Кульберга.
7. Класифікація ОР за природою донорних атомів.
8. Характеристика комплексоутворення іонів металів з оксегеновмісними ОР.
9. Характеристика комплексоутворення іонів металів з нітрогеновмісними ОР.
10.  Характеристика комплексоутворення іонів металів з сульфурвмісними ОР.
11.  Іоній асоціати як різновид комплексів ОР з іонами металів.
12.  Внутрішньо комплексні сполуки. Загальна характеристика.
13.  Використання внутрішньо комплексних сполук в екстракційно-фотометричних методах аналізу об’єктів навколишнього середовища.
14.  Використання АОР у тонкошаровій хроматографії
15.  Використання АОР в спектроскопічних методах аналізу.
16.  Використання АОР в атомно-абсорбційному аналізу.
17.  Використання АОР в емісійних методах визначення.
18.  Використання АОР в ЕХ
19. Використання АОР у вольтамперометричних визначеннях.
20.  Використання АОР у потенціометричних визначеннях.
21.  Використання АОР в іонометричних
21. Хелатний ефект. Причини виникнення, використання з аналітичною метою.
22. Підвищення селективності взаємодії ОР з іонами металів шляхом регулювання кислотності розчину.
23. Використання маскування зважаючи іонів для підвищення селективності визначення іонів важких металів в об’єктах навколишнього середовища.
24. Класифікація ПАР які використовуються для модифікування ОР в аналітичній хімії.
25. Використання ОР модифікованих ПАР в аналізі об’єктів навколишнього середовища на вміст іонів токсичних металів.
26. Місце та роль тестів в аналітичному контролі. Аналітичні задачі для рішення яких застосовуються тест-методи.
27. Використання хімічних аналітичних реакцій та основні вимоги що до них пред’являються.
28. Вибір та способи використання реагентів в тест-методах.
29. Матеріали та середовища, що використовуються в тест-визначеннях.
30. Способи модифікування сорбентів.
31. Фізична іммобілізація: особливості даного способу; реагенти, що при цьому використовуються.
32. Ковалентне прищеплення модифікатора на папері, кремнеземі та силікагелі.
33. Способи реєстрації аналітичного сигналу.
34. Отримання РІП.
35. Хелатоутворювальні сорбенти, що використовуються в тест-методах: на основі полістиролу, хімічно модифіковані кремнеземи на основі силікагелю.
36. Каталітичні реакції: використання ферментів для створення тест-систем з використанням різних носіїв.
37. Способи визначення концентрації компонента за допомогою індикаторних паперів для занурення у рідину.
38. Основні вимоги до підбору реагентів, що імпрегнують на папері, приклади використання даних реагентів.
39. Індикаторні порошки. Сполучення концентрування компонента з його візуальним визначенням на поверхні порошку.
40. Способи визначення концентрації за допомогою індикаторних трубок. Основні математичні залежності.
41. Вимоги до аналітичних реагентів для виготовлення індикаторних порошків.
42. Тест-методи з використанням ППУ та інших полімерних матриць.
43. Вимоги до систем реєстрації та класифікація.
44. Візуально-кольорометричний метод.
45. Кольорометрія. Характеристика.
46. Метрологічні характеристики тест-визначень.
47. Області використання тест-систем.
48. Вплив природи матриці на властивості нековалентно закріплених на поверхні носія ОР.
49. Влив природи матриці на властивості ОР, хімічно зв’язаних з поверхнею носія.
50. Хімічне модифікування поверхні кремнеземів молекулами ОР.