Авторське право

ЗМІСТ

1. Практика виплати авторської винагороди в Україні та за її межами……………………………………………………………………....3
2. Судові позови на ЗМІ посадових осіб «за образу честі і гідності» як форма порушення авторського права журналіста……………………10
3. Паризький акт про охорону літературних та художніх творів………....16
4. Список використаних літературних джерел……………………………..22
У правовій літературі тривалий час велася жвава дискусія про юридичну природу авторської винагороди. Не вдаючись у сутність цієї дискусії, все ж слід визнати, що це своєрідна плата за працю, підвищена плата за більш високий рівень праці.
Принципове положення ЦК України та Закону про авторське право полягає в тому, що будь-який твір може бути використаний лише з дозволу автора і за зумовлену договором винагороду. За винятком випадків, передбачених статтями 21—25 цього Закону, особа, яка має авторське право, має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання її твору. Винагорода може здійснюватися у вигляді одноразового платежу (одноразова винагорода), у формі відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або складатися зі змішаних платежів.
Зміст права на винагороду полягає в тому, що автору твору надається забезпечена законом можливість вимагати виплати винагороди за будь-яке використання його твору. Але це право не поширюється на визначені законом випадки так званого вільного використання твору.
Авторська винагорода або гонорар (лат. honorarium — винагорода за послуги) — винагорода авторам творів з науки, літератури або мистецтва за використання (видання, публічне виконання тощо) цих творів.