Адміністративні та економічні методи управління

ПНУ ім.В.Стефаника, м.Івано-Франківськ, Ославський М.І., 34с., 2010р.
Зміст

Вступ..........................................................................................3
Розділ 1. Загальна характеристика методів державного управління.............5
Розділ 2. Адміністративні методи державного управління.........................7
2.1. Поняття і ознаки адміністративних методів управління.......................7
2.2. Організаційно-розпорядчі адміністративні методи............................10
2.3. Регламентаційні (організаційно-стабілізуючі) адміністративні методи...12
2.4. Розпорядчі адміністративні методи................................................15
Розділ 3. Економічні методи державного управління...............................18
3.1. Поняття і ознаки економічних методів державного управління.............20
3.2. Індикативне планування як економічний метод державного управління..22
3.3. Грошово-кредитна та фінансова політика........................................24
3.4. Інші економічні методи..............................................................27
Висновки......................................................................................29
Список використаних джерел............................................................32

Актуальність теми дослідження. Управлінська діяльність державних органів і органів місцевого самоврядування здійснюється за допомогою певних методів, використання яких обумовлене специфічними завданнями і функціями управління і має особливий зміст. Методи управління покликані забезпечувати найбільш цілеспрямоване виконання функцій управління і досягнення цілей управління з найменшими витратами сил, засобів і часу; від доцільності використання методів управління залежить успіх управлінської діяльності.
Методи управлінської діяльності прямо чи опосередковано обумовлено тими юридичними приписами, за допомогою яких держава регулює діяльність виконавчої влади. Вони закріплюються в Конституції України (ст. 117), законах, положеннях, стандартах, інших нормативно-правових актах.
Органи виконавчої влади обирають ті методи, які за даних конкретних умов є найвиправданішими та найефективнішими. Це означає, що в процесі управлінської діяльності відповідні органи виконавчої влади (посадові особи) на основі чинного законодавства самостійно встановлюють обов'язкові правила поведінки (норми права) з питань, що віднесено до їх компетенції. Під час практичного виконання завдань, покладених на апарат управління, вони реалізують розпорядчі повноваження, змістом яких є виконання вимог закону й організація застосування правових норм, а в передбачених законом випадках здійснюють адміністративну юрисдикцію. Цю діяльність органів управління пов'язано з виданням правових актів, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки, тобто ведуть до виконання, зміни або припинення адміністративних правовідносин між суб'єктом і об'єктом управління, і є правовими формами.
Слід зазначити, що незважаючи на актуальність обраної теми, вона наразі досліджена недостатньо і потребує подальшого вивчення.
Метою дослідження є розкриття поняття, суті, призначення та видів адміністративних та економічних методів державного управління.
При написанні роботи було поставлено завдання:
 з’ясувати поняття і роль методів державного управління;
 визначити сутність, ознаки, склад адміністративних методів державного управління;
 визначити сутність, ознаки, склад економічних методів державного управління;
 охарактеризувати заходи, що входять до адміністративного та до економічного методів державного управління;
 порівняти економічні та адміністративні методи державного управління;
 визначити, які методи державного управління – адміністративні чи економічні – є приваблюючими у системі заходів державного управління;
Об’єктом даного дослідження є адміністративні (владно-розпорядчі, імперативні) та економічні (спонукаючі, невладні, диспозитивні) методи державного управління, визначення їх місця у системі здійснення державної політики.
Теоретичною основою курсової роботи є праці вітчизняних вчених, серед яких: Авер’янов В., Баклан О., Василик О.Д., Коваль Л., Коломоєць Т., Коліушко І.Б., Комзюк А., Малиновський В.Я., Чуніхіна Л. та ін.