Проектування РЛС головки смонаведення

Радіолокація – галузь радіотехніки, яка використовує явища відбиття або випромінювання електромагнітних хвиль різними об’єктами для виявлення і визначення координат цих об'єктів.
Радіолокація зародилася для вирішення військових питань щодо виявлення літаків, але на сьогоднішній день її компоненти використовуються в різноманітних галузях науки та техніки, як для військових так і для цивільних задач.
Особливо важливе значення радіолокаційні засоби знайшли при виготовленні різних систем самонаведення. Система самонаведення - це сукупність приладів, призначених для автономного виводу ракети на ціль і мінімізації її відхилення.
Ракети поділяють на класи: 1)земля-земля , 2)земля-повітря ,3)повітря-земля ,4)повітря-повітря ,5)повітря-корабель.
Використання радіолокаційних станцій забезпечують вирішення наступних задач: виявлення об’єктів, вимірювання їх координат і положення, визначення параметрів руху об’єктів, побудова траєкторій руху об’єктів та передбачення їх наступного положення.
Стрімкий прогрес в області військової техніки призводить до того що потрібно боротись із завадами, які створює противник, при яких системи самонаведення перестають працювати. Для цього використовують різного роду завадо захищені сигнали, іншого роду системи(наприклад системи з телевізійним наведенням) або ж освоюють все більш високочастотний діапазон.
Розробка сучасної РЛС є складною технічною задачею, яку вирішують за декілька етапів.
На курсове проектування виноситься перший етап, котрий містить теоретичні розрахунки,
в процесі яких уточняється завдання і тип РЛС, визначаються її технічні параметри, аналізуються варіанти побудови з точки зору практичної реалізації.
Пункти роботи :
Порядок вибору технічних показників РЛС.
Визначення параметрів антени.
Параметри системи сканування.
Енергетичний баланс системи.