Соціологія науково-технічного прогресу

Під технікою розуміють сукупність прийомів, способів і практичних навичок, що використовує людина (в інтересах оптимального задоволення насущних потреб) для оволодіння ресурсами природи; техніка становить певну сферу діяльності. На відміну від людини, тварина у своїй життєдіяльності застосовує "техніку", що властива даному виду і грунтується на інстинктах, але вона позбавлена здатностей до винахідництва та її вдосконалення.
Наслідком винаходів і створення технічних засобів, а також відповідних їм технологічних способів виробництва стало виникнення створеня людьми "іншого світу", "штучної природи", що відрізняється від справжньої, створеної творцем.
У самій своїй суті техніка - не статичний стан, а переривчастий процес, хід якого часто сповільнюється, а в надзвичайних ситуаціях навіть може повернути назад. Оскільки розвиток техніки - це процес винайдення технічних новинок, і він спрямований (свідомо або несвідомо) на функціональну заміну органів людського тіла, на зміну й удосконалення способів практичної діяльності, на заміщення органічного неорганічним.
Кожний крок у науково-технічному розвитку дає поштовх до появи нової техніки (технології) та потребує додаткових інвестицій. Тільки тисне переплетення двох невиддільних одна від одної ланок єдиного нескінченного ланцюга - винаходів та інвестицій - утворює ті, що називають науково-технічним прогресом.