Зміни структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей із хронічним пієлонефритом та їхня корекція на різних етапах реабілітації

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Актуальність даного дослідження обумовлена тим, що метаболічні захворювання кісткової тканини, відповідно до оцінки експертів ВООЗ, займають четверте місце по медико-соціальній значимості після серцево-судинної патології, онкологічних захворювань і цукрового діабету (Лук’янова О.М., Омельченко Л.І., Антипкін Ю.Г., 2004; Корж Н.А., Поворознюк В.В. та співавт., 2007).
У дитячому віці однією з причин формування недостатнього рівня мінеральної щільності кісток, як найбільш важливого чинника розвитку остеопорозу, що не модифікується у дорослих та призводить до підвищення ризику переломів, інвалідизації, погіршенню якості життя, є хронічна патологія органів і систем, які беруть участь у здійсненні регуляції мінерального гомеостазу (Лук’янова О.М., Омельченко Л.І., 2004; Антипкін Ю.Г., 2004; Щеплягина Л.А. та співавт., 2004; Сміян І.С., 2005; Коровина Н.А. та співавт., 2005).
У структурі захворюваності дітей друге місце займають хвороби органів сечової системи, поширеність яких складає 19,1 ‰ в Україні, 29,5 ‰ – у країнах СНД. Найбільшу питому вагу серед нефропатології (до 70 %) має хронічний пієлонефрит (ХП), поширеність якого серед дітей України складає 3,6 - 4,6 ‰, та на сьогоднішній день продовжує зростати. Спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості латентних форм ХП, важкості досягнення повної ремісії (Багдасарова І.В. та співавт., 2004; Возіанов О.Ф. та співавт., 2005; Майданник В.Г., 2005; Иванов Д.Д., 2007). Схильність патологічного процесу в тубуло-інтерстиціальній тканинi нирок при ХП до прогресування і розвитку ускладнень, одне з яких – зміна фосфорно-кальцієвого гомеостазу (Майданник В.Г., 2004; Возіанов О.Ф. та співавт., 2005; Багдасарова І.В., Борисова Т.П., 2007), визначає необхідність ранньої діагностики і диференційованої корекції ренальних остеопатій.