Клініко-лабораторна оцінка та обґрунтування застосування нового силіконового підкладочного матеріалу для зубних протезів

Актуальність теми. Проблемою сучасного ортопедичного лікування пацієнтів знімними протезами є підвищення їх функціональної ефективності та віддалення на якомога більший термін атрофії щелепно-лицевого скелету та зв’язаних з ним м’язів (Сысоев Н.П., 1992; Нідзельський М.Я., 1998).
Незважаючи на значне покращання якості стоматологічної допомоги з використанням нових матеріалів, виготовлення знімних протезів з жорстким акриловим базисом сягає до 98% (Чулак Л.Д., 2000; Вальда В.В., 2005). Це пов’язано з відносною технологічністю їх виготовлення та меншими витратами. Але, поряд з лікувально-профілактичними властивостями, знімні протези являють собою комбіновані подразники, що негативно впливають на нервово-рецепторний апарат протезного ложа механічно, хіміко-токсично, сенсибілізуючи та термоізолюючи (Варес Э.Я., 1993; Облап М.В., 2002; Терешина Т.П. и соавт., 2002). За даними літератури, від 20% до 26% пацієнтів не користуються знімними протезами, а 37% - не в повній мірі задоволені їх якістю. Крім того, у 52% знімні конструкції мають недостатню фіксацію та стабілізацію. У 64% пацієнтів під базисами протезів розвиваються захворювання слизової оболонки травматичної етіології (Драгобецкий М.К., 1991; Рубаненко В.В., Мартиненко І.М., 2006). Доведено, що знімні протези викликають патологічні зміни структурних елементів епітелію протезного ложа, що веде до зниження бар’єрної функції епітелію слизової оболонки (Василенко З.С., 1977; Быков В.Л., 1997; Каливраджиян Э.С., Голубев Н.А., 2000; Марченко И.И., 2005). Крім того, у процесі ортопедичного лікування знімними пластинковими протезами площа протезного ложа зменшується. Величина зміни площі протезного ложа залежить від терміну користування знімними конструкціями: на верхній щелепі через 1 рік вона зменшується на 1,5%, на нижній щелепі – на 3,4% від первинної величини, через 3 роки - відповідно на 6,7% та 10,3% (Чулак Л.Д., Могилевский В.В., 2000).
Атрофічні процеси в ділянках протезного ложа обумовлені рядом факторів: нерівномірним розподілом жувального навантаження, невідповідністю рельєфу поверхні базису мікрорельєфу слизової оболонки, механічною компресією слизової оболонки базисом знімного протеза (Лебеденко И.Ю. и соавт., 2001). Зменшити їх дію можливо за рахунок використання м’яких підкладок, що дозволяють досягти більшу конгруентність базису до протезного ложа, перерозподілити жувальний тиск, уповільнити атрофічні процеси, поліпшити адаптацію пацієнта до протеза за рахунок пом’якшення процесу ремодулювання протезного ложа (Павленко А.В., Клитинская О.В., 2003; Заварзин М.Д., 2004). Нині відомі групи еластичних матеріалів для м’яких підкладок. Але їх використання в клініці ортопедичної томатології обмежено, що зумовлюється складним технологічним процесом, відносно високою собівартістю, відсутністю вітчизняного матеріалу для м’яких підкладок, що відповідає сучасним вимогам до матеріалів цієї групи.