Комплексне хірургічне лікування гострого калькульозного холециститу, ускладненого коломіхуровим інфільтратом

Актуальність теми. Гострий калькульозний холецистит ускладнений коломіхуровим інфільтратом зустрічається досить часто, причому частіше хворіють люди у віці 45-60 років. Сформований інфільтрат створює значні труднощі при виконанні лапароскопічної холецистектомії і часто є причиною конверсії (М.П. Павловський та співавт., 2005; В.Г. Мішалов та співавт., 2005;). Саме у хворих з коломіхуровим інфільтратом під час лапароскопії ятрогенне пошкодження позапечінкових жовчних протоків, судин гепатодуоденальної зв’язки чи воріт печінки зустрічається найбільш часто (І.Я. Дзюбановський та співавт., 2004; М.Ю.Ничитайло та співавт., 2004; 2005).
Отож актуальним є удосконалення діагностики цього ускладнення гострого калькульозного холециститу на доопераційному етапі, та вибір оптимального методу операційного втручання. На сьогодні немає чітко визначених термінів вибору методу операції, хоча всі дослідники погоджуються з тим, що результати лікування часто залежать від цього показника. Деякі хірурги – прихильники консервативної тактики ведення гострого калькульозного холециститу, ускладненого коломіхуровим інфільтратом, вважають за доцільне виконувати операцію тільки після затихання запального процесу, аргументуючи це високою післяопераційною летальністю у прооперованих ургентно хворих (Д.В.Андрющенко, 2006;). В певній мірі це пов’язане з літнім і старечим віком пацієнтів, що вимагає виважених підходів та індивідуального вибору вибору лікувальної тактики (В.И. Лупальцов и соавт., 2003; І.Я.Дзюбановський та співавт., 2004). Крім того, обмежений інфільтратом гнійно-деструктивний процес у жовчному міхурі призводить до значного функціонального ураження гепатоцитів, порушення функції печінки та імунологічної реактивності організму (Б.О.Мільков та співавт., 2002).