Особливості клініко-функціональних порушень нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування

Актуальність теми. Гіпоксичні ураження нервової системи у гірників вугільних шахт внаслідок впливу токсичних факторів виробничого середовища зумовлюють велику кількість постраждалих робітників у вугільній промисловості (Кобець Г.П. і співавт., 1992; Мухін В.В., 2000; Брюханов А.м., 2004).
Збільшення глибини шахт до 1000 м і більше обумовило погіршення гірничо-геологічних умов, підвищення температури повітря у гірничих виробках, зростання кількості раптових викидів рудникового газу і вугільного пилу, вибухів і пожеж. Ризик розвитку професійних захворювань і травмування у вугільній промисловості в 5 – 10 разів вищий, ніж в інших галузях промисловості (Мухін В.В., Передерій Г.С., 2000). По рівню виділення метану шахти України випереджають аналогічні виробництва більшості країн світу, окрім того, 40% шахт у нашій країні розробляють пласти, що небезпечні відносно раптових викидів вугілля і газу. За останнє десятиріччя відмічається збільшення числа природних виробничих аварій, що приводять до викидів рудникового газу і масового ураження людей. Це породжує не тільки економічні, соціальні, але і значні медичні проблеми по наданню допомоги постраждалим (Азаров С.И., 2003). Постраждалі внаслідок гострого отруєння рудниковим газом складають 35,6 % від загальної кількості всіх виробничих отруєнь (Ластков Д.О., 2000, Ніколенко В.Ю., 2001).
Механізми дії рудникового газу характеризуються розвитком гіпоксичної гіпоксії з різким зменшенням надходження кисню до мозку і вестибулярного аналізатору, який дуже чутливий до кисневої недостатності. Усе це призводить до формування уражень центральної нервової системи з ознаками гіпоксичної енцефалопатії, вегетативно-судинної дистонії і вестибулопатії (Кондратенко П.Г. і співавт., 2001, Тринус К.Ф., 1988). Питання гіпоксичних уражень нервової системи при дисциркуляторних енцефалопатіях вивчаються досить пильно (Назаренко В.Г. і співавт.,1988, Маньковська І.М. і співавт., 1993, Дубенко Е.Г., Морозова О.Г., 1996, Волошин П.В., Тайцлин В.Й., 2005). Найбільш уразливими під час гіпоксії структурами центральної нервової системи є нейрони кори головного мозку і клітини Пуркіньє мозочка (Шевченко Ю.Л., 2000).