Нефроптоз. Етіопатогенез. Симптоматика. Діагностика.

НЕФРОПТОЗ
Нефроптоз (опущення нирки, блукаюча нирка) - стан патологічної рухомості нирки, при якому нирка зміщується зі свого ложа поза фізіологічні межі. Діапазон фізіологічних меж положення нирки при переході людини з положення лежачи в положення стоячи і навпаки становить 1...2 см, а на висоті глибокого вдиху - 3...5 см.
Нирці властива рухомість трьох типів:
1) дихальна,
2) статична (при переході тіла з горизонтального положення у
вертикальне чи навпаки),
3) пальпаторна (діапазон можливого зміщення нирки під час пальпації - 3...5 см). Зміщення нирки понад зазначені параметри називається патологічною рухомістю нирки.
Нефроптоз є судинним захворюванням, бо при ньому передусім ушкоджуються ниркові судини (і артерія і вена). Патологічні процеси в паренхімі опущеної нирки або у сечових шляхах є ускладненнями порушень гемодинаміки.
Нефроптоз розцінюють як патологічний стан лише у тому випадку, якщо він спричинює біль, що знижує працездатність, порушення функції нирки і сечових шляхів та ускладнюється пієлонефритом або нефрогенною артеріальною гіпертензією.
В утриманні нирки в нормальному положенні беруть участь такі структури:
1) ниркове ложе, що утворене діафрагмою, м'язами черевної стінки, фасціями;
2) черевні зв'язки;
3) фасції та жирова клітковина заочеревинного простору.