Лікування інтоксикацій

За сучасними уявленнями стратегія досліджень по розробці лікарських речовин будується на вивченні та моделюванні зв'язку "структура—активність". Це дозволяє передбачати біологічні властивості нових сполук та зрозуміти молекулярні вимоги до їх структур.
Прогнозування біологічних властивостей хімічних сполук пов'язане з пошуком кількісних співвідношень між структурою та активністю.
Кількісна оцінка зв'язку між хімічною структурою та біологічною активністю конкретних сполук здійснюється на основі кореляційних рівнянь, за якими біологічна активність є функція їх фізико-хімічних параметрів. Тобто, знайти такі кількісні співвідношення означає встановити функціональний зв'язок біологічної активності з деякими параметрами (дескрипторами), що входять до кореляційних рівнянь. Оптимальний вибір дескрипторів для кореляційних рівнянь, як правило, чітко пов'язаний із рівнем експериментальних дослідженнь молекулярного механізму дії.
Якщо такі дескриптори знайдені і встановлена кореляція, тоді можна визначати, у якому напрямку слід змінювати структуру даної сполуки, щоб очікуваний результат був досягнутий. Такі рівняння дають змогу прогнозувати біологічну активність нових речовин, здійснювати вибір серед них потенційно найбільш ефективних та оцінювати можливі молекулярні механізми їх дії. Такі дослідження направлені на створення більш досконалих препаратів, перевершуючих по активності відомі прототипи.
Ці принципи були широко використані для створення багатьох b-адреноблокаторів, курареподібних засобів, блокаторів Н2-рецепторів, гангліоблокаторів та ін. [1].
Розроблені підходи доцільно поширити на пошук селективних реактиваторів холінестерази, заблокованої фосфорорганічними сполуками (ФОС), серед оксимних та безоксимних солей піридину, так як вважають, що взаємодія реактиваторів з фосфорильованою холінестеразою носить електронно-конформаційний характер та має чітко виражену стереоспецифічність [2-5].
Мета даних досліджень полягала у встановленні кореляційних зв'язків фізіологічної активності оксимних та безоксимних четвертинних піридинових сполук від електронних параметрів їх молекул.