Популяції та їх структура

1. ПОНЯТТЯ ПОПУЛЯЦІЇ
2. НЕРІВНОЦІННІСТЬ ПОПУЛЯЦІЙ
3. ІЄРАРХІЯ ПОПУЛЯЦІЙ
4. ПОНЯТТЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЇ
5. ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ
6. СТАТЕВА І ВІКОВА СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЇ
7. ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ
8. ХАРАКТЕР І РОЗМІЩЕННЯ ОРГАНІЗМІВ У ПОПУЛЯЦІЇ
9. ІЗОЛЯЦІЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:


1. ПОНЯТТЯ ПОПУЛЯЦІЇ
Якщо головним об'єктом досліджень аутекології є моноцен (система організм-середовище), то демекологія вивчає стосунки в надорганізмовій системі — популяція-середовище (демоцен).
Аутекологія розглядає організм якогось виду "як щось гомогенне ціле і, що дуже важливо, генетичне ціле" (Новіков, 1979). Насправді ж, звер­тає увагу вчений, вид за своєю природою є складною біологічною систе­мою зі специфічною структурою і функціями, що зумовлено двома основ­ними причинами. По-перше, властивою органічному світу широкою інди­відуальною і груповою адаптивною мінливістю, яка проявляється у всіх сферах життєдіяльності -- морфології, фізіології, екології й етології. По-друге, різноманіттям екологічних умов, в яких живуть окремі групи осо­бин даного виду, особливо якщо вид охоплює широкий ареал.