Територіально-виробничі комплекси України

Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й іншої галузей промисловості загальнодержавного значення. Як з’ясувалося, традиційні форми галузевого і територіального планування і керування не можуть забезпечити високу ефективність рішення подібних проблем. Були необхідні нові форми організації продуктивних сил. Однієї з таких форм є програмно-цільові ТВК. Відзначимо особливості проблем, що визначають необхідність формування ТВК:

кінцева мета рішення проблеми має чітке кількісне вираження, обумовлена в часі й у просторі;

масштабність і гостра необхідність інтенсивного рішення проблеми вимагають цільового централізованого виділення значної кількості різноманітних ресурсів;

часовий обрій досягнення мети й основних етапів рішення проблеми може не збігатися з прийнятою системою розроблювальних середньо- і довгострокових народногосподарських планів;

регіон рішення проблеми не відповідає офіційно функціонуючій системі одиниць адміністративно-територіального розподілу країни;

необхідність оперативного рішення складних міжвідомчих питань;

права територіальних і галузевих органів недостатні для керування процесом рішення такого типу і рангу проблем;

необхідність організації програмного планування і керування.

Важливими елементами формування і функціонування територіальних галузевих, міжгалузевих, інтегральних комплексів є економіко-екологічні і демографічні. Вони сприяють у рамках ТВК кращому забезпеченню комплексної переробки сировини, використанню природних, трудових і матеріальних ресурсів, ефективній організації суспільного виробництва, створенню системи поселень із необхідними умовами праці і життя людей.