Підключення модуля пам'яті до мікропроцессора

Зміст
Вступ
1. Розробка схеми пристрою
1.1 Опис схеми
1.2 Вибір елементів схеми
2. Розробка програми
2.1 Загальні відомості про мову асемблера
2.2 Розробка програми на асемблері
Висновки
Література

Вступ
Для короткочасного збереження невеликих об’ємів кодових слів звичайно використовують регістри. За необхідності тривалого збереження або збереження великих об’ємів інформації застосовують запам’ятовувальні пристрої (ЗП), виконані на спеціалізованих IC. Застосування ЗП, що використовують IC, дає змогу максимально спростити апаратну частину електронних пристроїв.
За виконуваними функціями ЗП можна класифікувати так: оперативні запам’ятовувальні пристрої (ОЗП) і постійні запам’ятовувальні пристрої (ПЗП).
До оперативних належать ЗП, що використовують для збереження інформації, одержуваної в процесі роботи пристрою, і забезпечують порівняння часу їх зчитування та запису.
Для реалізації оперативної памяті застосовують мікросхеми статичних і динамічних ОЗП: перші – для ОЗП порівняно невеликої ємності, другі – для ОЗП ємністю більше ніж 10 Кбайт, оскільки вони вбільшому ступені задовольняють вимоги щодо габаритів, енергоспоживання і вартості запам’ятовувальних пристроїв.
У статичних ОЗП записана інформація постійно зберігається у виділеному для неї місці і не руйнується при її зчитуванні. Руйнування інформації можливе тільки у разі її примусового стирання або вимкнення напруги джерела живлення.
У динамічних ОЗП інформація постійно циркулює в масиві, відведеному для її збереження. При цьому зчитування інформації супроводжується її руйнуванням. Для збереження інформації її потрібно перезаписати заново.
Мікросхеми статичних ОЗП простіші в застосуванні, тому в багатьох випадках їм віддають перевагу.