Структура й функції інтегрованої банківської інформаційної системи
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Інформаційні системи комерційних банків в Україні поступово перейшли від механізованої обробки інформації до комплексної автоматизації, від централізованої до розподіленої обробки даних. Переломним моментом у становленні банківських комп'ютерних технологій став 1994 рік, коли міжбанківські розрахунки було переведено на безпаперові технології, набув юридичного статусу електронний документ. З цього моменту в усіх банках обов'язково запроваджувались комп'ютерні технології, основу яких становить програмно-технологічний комплекс «Операційний день банку» (ОДБ), а за межі банку інформація передається за допомогою спеціальних АРМ — АРМ підсистеми «Клієнт — банк», АРМ НБУ (АРМЗ) та АРМ для виконання міждержавних розрахунків.
Спочатку до функцій програмно-технологічного комплексу ОДБ обов'язково мали входити автоматизація обліку руху коштів на рахунках клієнтів і складання бухгалтерського балансу. При цьому в банках автоматизації підлягали такі функції:
- щоденне відображення виконаних операцій за розрахунково-грошовими документами й позабалансовими ордерами в регістрах аналітичного і синтетичного обліку;
- облік сум нез'ясованих платежів, які не можуть бути зараховані на рахунки за призначенням;
- контроль залишків на особових рахунках;
- нарахування процентів (відсотків) на залишки та обороти, позики й депозити, а також процентів за обслуговування;
- складання й передавання виписок із розрахункових і поточних рахунків клієнтам;
- відкриття і закриття особових рахунків;
- підготовка файлів для передавання через спеціальне АРМ (НБУ) засобами електронної пошти до системи міжбанківських розрахунків;
- складання й видавання вихідних форм, які відбивають стан бухгалтерського обліку на звітну дату. Це такі документи: головна бухгалтерська книга, баланс денний, місячний, річний тощо. До головної бухгалтерської книги записуються реквізити: номер рахунку; тип операції; сума; час виконання операції; код службовця, котрий виконував операцію.
Згодом функції пакета ОДБ розширювалися і він став ядром інтегрованої банківської системи (ІБС), яка автоматизує всі управлінські функції в комерційному банку. Структуру ІБС комерційного банку зображено на рис. 1.
Спочатку до функцій програмно-технологічного комплексу ОДБ обов'язково мали входити автоматизація обліку руху коштів на рахунках клієнтів і складання бухгалтерського балансу. При цьому в банках автоматизації підлягали такі функції:
- щоденне відображення виконаних операцій за розрахунково-грошовими документами й позабалансовими ордерами в регістрах аналітичного і синтетичного обліку;
- облік сум нез'ясованих платежів, які не можуть бути зараховані на рахунки за призначенням;
- контроль залишків на особових рахунках;
- нарахування процентів (відсотків) на залишки та обороти, позики й депозити, а також процентів за обслуговування;
- складання й передавання виписок із розрахункових і поточних рахунків клієнтам;
- відкриття і закриття особових рахунків;
- підготовка файлів для передавання через спеціальне АРМ (НБУ) засобами електронної пошти до системи міжбанківських розрахунків;
- складання й видавання вихідних форм, які відбивають стан бухгалтерського обліку на звітну дату. Це такі документи: головна бухгалтерська книга, баланс денний, місячний, річний тощо. До головної бухгалтерської книги записуються реквізити: номер рахунку; тип операції; сума; час виконання операції; код службовця, котрий виконував операцію.
Згодом функції пакета ОДБ розширювалися і він став ядром інтегрованої банківської системи (ІБС), яка автоматизує всі управлінські функції в комерційному банку. Структуру ІБС комерційного банку зображено на рис. 1.
Другие работы
Курсовая работа и Лабораторные работы №№1-3 по дисциплине: Радиоприемные устройства систем радиосвязи и радиодоступа. Вариант №2
IT-STUDHELP
: 30 декабря 2021
Содержание
1. Задание
2. Введение
3. Обоснование и эскизный расчет структурной схемы проектируемого приемника.
3.1. Расчет фильтрующих цепей преселектора.
3.1.1. Определение полосы пропускания преселектора
3.1.2. Расчет числа контуров преселектора
3.2. Расчет избирательных цепей тракта ПЧ.
3.3. Выбор типа ИМС.
3.4. Расчет необходимого усиления приемника.
3.5. Расчет реальной чувствительности.
3.6. Требования к источнику питания и распределение питающих
1100 руб.
Таблица размеров фланцевых соединений
Черепицин
: 21 января 2017
таблица выполненная в excel, для удобства использования, размеров фланцев устьевого оборудования по ГОСТ 28919-91
12 руб.
Теплотехника МГУПП 2015 Задача 2.2 Вариант 83
Z24
: 7 января 2026
Определить часовой расход воздуха, теплоты и греющего пара в калорифере для установки по сушке молока (рис. 1), если:
• температура холодного воздуха, подаваемого в водяной калорифер, tA и его относительная влажность φА;
• температура горячего воздуха после калорифера tB;
• относительная влажность воздуха после сушильной установки φС;
• производительность установки по испаренной влаге П;
• давление греющего пара, поступающего в калорифер, р при степени
сухости х;
• содержание
200 руб.
Электромагнитная совместимость систем радиосвязи с подвижными объектами в условиях флуктуационных контактных радиопомех
kisa7
: 18 июля 2012
1 Введение 3
2 Электромагнитная совместимость и контактные помехи систем
радиосвязи с подвижными объектами 5
2.1 Понятие, измерение и нормирование контактных радиопомех 5
2.2 Выявление флуктуационных контактных радиопомех
на подвижном объекте 15
2.3 Обеспечение электромагнитной совместимости на подвижных
объектах радиосвязи 21
2.4 Подавление контактных радиопомех на подвижных объектах 27
3 Исследование флуктуационных контактных радиопомех
на подвижном объекте 33
3.1 Характеристика Стрежевского
2000 руб.