Екстатичні (змінені) стани свідомості як сторона культури

Дослідження змінених станів свідомості в XIX - середині XX століття

Одним з перших змінені стани свідомості досліджував Ф. Ніцше. Він виділив у людській культурі два початки: аполлонівське й діониське. Згодом вони стали розглядатися як основа для типології культур. Аполлонівський тип, або сторона культури, персоніфікує собою торжество світла, гармонію форм і відносин, проходження нормам і встановленням культури, прагнення до досконалості й піднесених почуттів. Діониський тип культури (або аспект у її функціонуванні) відрізняється неврівноваженістю, одержимістю в поводженні, яскравим проявом почуттів, емоційною відкритістю, екстатичними станами, діями, що йдуть врозріз із культурними нормами. Це своєрідний бунт емоцій проти розуму.

Дану класифікацію при дослідженні культур використовували Р. Бенедикт (замальовки традиційних суспільств), К. Юнг (аналіз історичних психологічних типів) і інші. З аналізом діониського елемента в історії культур зв'язане вивчення феноменів осяяння, містичного досвіду, інтуїтивного мислення. Широко відомі випадки містичних бачень, що відбувалися з відомими релігійними діячами (Магомет, Св. Тереза, Ж. Д’Арк). У цих баченнях їм була доступна істина одкровення, отримана ними шляхом осяяння, інтуїтивного проникнення в суть речей, а не за допомогою досвідченого знання.

Довгий час здавався, що екстатичний аспект функціонування культур, - це явище, властиве архаїчним суспільствам і деяким культурам східної користі (буддійської або даосійської орієнтації). Стосовно європейської цивілізації з її раціоналістичною традицією - це минулий етап історії. Положення істотно змінилося з кінця 60-х років, коли в західноєвропейській культурі відбувся перехід від тотального панування раціонально-практичного відношення до дійсності до почуттєвого типу сприйняття, найважливішою особливістю якого було розкріпачення тілесних сил індивіда (ліквідація Понад-Я - по психоаналітичній термінології) і особистісне духовне самовдосконалення. Виникли медитативно-споглядальні методи розвитку здатностей. З'явившись у молодіжних рухах у рамках так званої контркультури розвинених країн Заходу, ця тенденція (або стиль у культурі) одержала масове поширення.