Сутність та функції сучасних грошей

ЗМІСТ
ВСТУП _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ [ 3 - 4 ]
ПОХОДЖЕННЯ, СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ [ 5 -18 ]

2.1. Поява грошей як результат розвитку товарного обігу.

2.2. Сутність грошей.

2.3. Функції грошей. Світові гроші.

3. СУЧАСНІ КРЕДИТНІ ГРОШІ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _[19 - 33]

3.1. Форми грошей та їх еволюція.

3.2. Кредитні гроші.

3.3. Якісні властивості грошей.

4. ЕВОЛЮЦІЯ ГРОШЕЙ, ЇХ РОЛЬ У ХХ СТОЛІТТІ _ _ _ _ _ _ _ _ _[34 - 41]

4.1. Еволюція грошей і грошових систем у ХХ столітті.

4.2. Роль сучасних грошей у розвитку економіки.

4.3. Еволюція ролі грошей в економіці України.
5. ВИСНОВКИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ­­_ _[42-43]
6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ [ 44 ]
1. ВСТУП

Гроші існують так давно, як і людська цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.

Роль грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо помітив в середині минулого сторіччя англійсь­кий прем'єр-міністр У. Гладстан, "навіть кохання не зробило стіль­кох людей дурнями, скільки роздуми з приводу сутності грошей". [1, ст.6]

Адже гроші — один із най­визначніших витворів людського суспільства. Вони зачаровують людей. Заради них вони пра­цюють, через них навіть страждають, вигадують усілякі способи їх отримання і витрачання. Гроші — це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші — це своєрідна загадка.

У ринковій економіці грошам теж належить визначне місце. Вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

Метою моєї курсової роботи є в межах запропонованого обсягу розглянути основні питання, що стосуються походження, сутності та функцій сучасних грошей. Крім того у своїй роботі я намагалася простежити еволюцію форм грошей, особливу увагу приділила сучасним грошам та зростанню їх ролі у розвитку економіки. З цією метою опрацювала ряд потрібної літератури, ознайомилася із статтями журналів “Економіка України” та “Фінанси України”.

Аналіз засвідчив, що “гроші завжди визначали головний стрижень, навколо якого концентрувала свою увагу економічна наука”. Безперешкодний рух грошей — це найголовніша умова існу­вання ринкової економіки. Ринкова економіка "розмовляє" мовою грошей. Вони забезпечують життєдіяльність суб’єктів держави, огортаючи всі клітини системи виробничих відносин. Будь-яка інформація ринку може сприйматися тоді, коли вона подана у грошовій формі. Рівень витрат і доходів, розміри угод і борго­вих зобов'язань, обсяги виробництва та соціальні витрати по­чинають "промовляти" до нас лише за умови, що вони мають грошові вираження. Для того, щоб зрозуміти мову ринку, треба з'ясувати, що таке гроші.

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має одно­значної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уяв­лення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних від­носин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей, і звичайно про їх функції в економічному житті суспільства.


2. ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ

2.1. Поява грошей як результат розвитку товарного обміну.

Щоб дати науково достовірне тлумачення сутності грошей, потрібно насамперед дослідити їх походження. На жаль, світова еко­номічна думка не дала однозначного пояснення цього процесу.

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну товарів і підвищення ефективності його функціонування. Конкретна грошова форма виникає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організаційно забезпечують її впровадження у господарський оборот. Таке трактування походження гро­шей дістало назву раціоналістичної концепції.

Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроб­лений класиками політичної економії А. Смітом. Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступе­нях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин. [9, ст.6]

Поступово, з плином часу, у когось краще виходило ви­рощування хліба, у другого — ловля риби, у третього — вироб­ництво горнят, а хтось був неабияким мисливцем. Тому в різних виробників починає нагромаджуватися надлишок продукту, у виготовленні якого вони були вправнішими. Саме це спричинило виникнення обміну. Наприклад, гончар хотів обмінювати глечики на м'ясо, рибу і хліб, а рибалка свою ри­бу— на посуд, хліб тощо. Найранішою формою обміну продук­тами був, по-сучасному кажучи, бартер. Бартер — це безпосе­редній обмін одних продуктів чи послуг на інші. [6, ст.62-63]

З розвитком суспільних відносин стало очевидним, що без­посередній обмін незручний, він потребує багато часу і зробити це було досить складно: бажання двох суб'єктів ринку щодо обміну споживними вартостями не збігалися. Наприклад, власник шкур овець котів виміняти на них зерно, але власнику зерна потрібна була сокира. Добре, якщо власник останньої мав потребу в шкурах овець, тоді обмін міг відбутися. Інакше всі троє нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами.

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед про­дуктів, котрі обмінюються на ринку, є такий, попит на який най­більший, тобто він має найвищу споживну вартість. Цей продукт завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент благо. Припустимо, що таким продуктом у даній місцевості є сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, то власник овечих шкур відразу об­міняє їх на сіль, за яку потім виміняє необхідне йому зерно прямо чи опосередковано: спочатку — сокиру, а за неї — зерно.