Система місцевого самоврядування Франції

План

Вступ

1. Конституційні засади місцевого самоврядування у Франції. Законодавство про місцеве самоврядування

2. Комуни як основна ланка місцевого самоврядування

3. Департамент

4. Представництво держави на регіональному рівні

5. Округ

6. Особливий статус деяких міст

Список використаної літератури.

Вступ

Франція – велика європейська держава зі специфічною структурою влади – стала певним «донором» своєї системи влади для її впровадження у країнах посттоталітарного світу. Україна не стала винятком. Українська модель влади – всенародно обраний, з великими повноваженнями Президент; уряд, на чолі якого стоїть прем’єр, котрий призначається Президентом за згодою парламенту; місцеві державні адміністрації на районному та обласному рівнях та місцеве самоврядування на рівні територіальних громад – є дуже подібною до французької. Місцеве самоврядування в Україні розвивається також досить подібними шляхами, щоправда, зі своєю українською пострадянською специфікою.

1. Конституційні засади місцевого самоврядування у Франції. Законодавство про місцеве самоврядування

Сьогодні Франція серед більшості демократичних країн Європи є найбільш централізованою державою. Саме тут досить стійкі традиції міцної держави влади, яка відіграє головну роль на рівні департаментів та областей. Конституція Франції 1958 року, яка діє донині, досить скупо говорить про права місцевого самоврядування. Це розділ 11 «Про місцеві колективи», хоча в цьому розділі лише стаття 72 присвячена місцевим колективам.

«Стаття 72. Місцевими колективами Республіки є комуни, департаменти, заморські території. Всі інші місцеві колективи утворюються законом.

Ці колективи вільно управляються виборними радами в умовах, визначених законом.

Представники Уряду в департаментах і територіях відповідають за національні інтереси, адміністративний контроль і дотримання законів.»

Крім цього, стаття 34 французької Конституції проголошує: «Закон визначає основні принципи вільного управління місцевих адміністративних одиниць; їх компетенцію і розмір податків.»

Складний процес децентралізації, що розпочався в 1982 році, досить помірно прогресує і поступово зводить нанівець унітаристські традиції, тим паче, що глибока інтеграція в Європі також сприяє широкій децентралізації.

Закони 1982-1983 років, які сформували новий кодекс Франції, ввели принаймні три найбільш важливі нововведення, що різко підняли статус органів місцевого самоврядування:

було встановлено одноманітні правила адміністративного контролю за діями місцевих колективів з боку держави, стосовно рішень всіх місцевих органів, але вже не на предмет доцільності, а лише на предмет законності, причому із застосуванням судових процедур;