Виробництво цукру в Україні проблеми і перспективи конкурентноздатності даної галузі

Постановка проблеми. Існує істотний брак багатьох ресурсів, необхідних для розвитку української цукрової промисловості. Це, насамперед, капітал, енергія та добрива. За кожен КВт енергії, кожну тонну добрив, витрачені на виробництво цукру, треба заплатити, і їх уже не можна буде використати в інших галузях. Те саме стосується й кожної гривні інвестицій. Виграє чи програє Україна від того, що ці обмежені ресурси буде використано саме на виробництво цукру, а не на інші цілі, залежить від відносної конкурентоспроможності виробництва цукру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні, методологічні та прикладні питання ринку цукру знайшли відображення в працях вітчизняних учених Андрійчука В.Г., Богатиренка О.С., Борщевського П.П., Варченко О.М., Дудара Т.Г., Коденської М.Ю., Лиськова В.В., Шаповала М.П., Шевчука Г.В., Шпичака О.М, Фурси А.В. та багатьох інших й зарубіжних учених - Боєва В.Р., Зельднера А.Г., Клюкача В.А., Ушачова І.Г. Однак ця проблема багатогранна і динамічна в часі, а економічна криза в цій галузі триває багато років, що й зумовило необхідність проведення подальших досліджень, ґрунтуючись на розробках вітчизняної і зарубіжної науки та практики, з урахуванням змін та тенденцій розвитку світового бурякоцукрового виробництва.

Невирішені раніше частини. Цукровий буряк є основною сировинною базою вітчизняних цукрових заводів України, то конкурентоспроможність цукру є одним з найбільш важливих елементів у проблемі підтримки та збереження всього цукрового маркетингового ланцюжка. Слід звернути увагу не лише на ефективність виробництва цукру, а й на державну підтнимку цьго сектору.

Постановка завдання. Об’єктивне та грунтовне дослідження конкурентноспроможності цукрової галузі в Україні, можливості та перспективи її розвитку, аналіз проблем та можливі шляхи їх вирішення.

Виклад основного матеріалу. Сприятливі агрокліматичні умови, які переважають в Україні безперечно автоматично не гарантують конкурентоспроможності цукру. По-перше, високі врожаї цукрових буряків самі по собі не є достатньою умовою для конкурентоспроможності виробництва цукру, бо кінцевий продукт – цукор – являє собою поєднання вирощування цукрового буряку та його переробки. Без ефективної переробної промисловості, навіть найкращі врожаї буряку не принесуть користі [5, с. 316].

Виробництво цукру в Україні буде конкурентоспроможним лише тоді, коли доходи від продажу цукру на міжнародному ринку перевищуватимуть сумарні витрати на виробництво цього цукру, оцінені у світових цінах. Більше того, при оцінці фактичних економічних витрат виробництва цукру слід враховувати знос обладнання на цих заводах [3, с. 341].

Середні витрати на виробництво тонни цукру в 2009 році становили 5500 грн. з ПДВ (688 $ США). Вищі чи нижчі ці оціночні витрати за світові ціни на білий цукор? Єдиної світової ціни на цукор не існує.

Широко застосовується такий показник світової ціни на цукор, як так звана ціна ІSА. Ціна ІSА – це середня величина декількох цін на цукор. Оскільки український цукор через його низьку якість на світових ринках можна реалізувати лише із знижкою, ці ціни являють собою верхню межу на світовому ринку, а ціна ІSА, яка переважно, буває нижчою на 2-3 центи за фунт, є нижньою межею.

Збільшення світового виробництва цукру у даний період відбувається за рахунок більш швидких темпів зростання виробництва цукру із цукрової тростини. Основними виробниками цукру із тростини є Бразилія, Куба, Таїланд, Австралія. США виробляє як буряковий, так і цукор із тростини.