Ціноутворення у харчовій галузі (на базі ВЗП "Кіцманський хлібокомбінат")
Состав работы
|
|
|
|
Необходимые программы
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Вступ
За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення, є ціна.
Ціна – це грошовий вираз вартості товару. В умовах товарного виробництва й обігу продукти праці виробляються і реалізуються як товари. Ціна кожного окремого товару не обов'язково співпадає з вартістю: вона може відхилятися вгору і вниз від вартості залежно від попиту і пропозиції на даний товар.
Ціна повинна відображати інтереси як виробників, так і споживачів товарів: виробнику – відшкодування витрат із певною прибутковістю, а споживачу – економічну вигоду від експлуатації даного товару.
Ціна виконує різні економічні функції: облікову, розподільчу, стимулюючу і регулюючу.
Облікова функція забезпечує еквівалентність обміну, тобто виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за інших рівних умов забезпечує відшкодування витрат на виробництво й реалізацію, а також утворення прибутку в розмірі, що дозволяє вдосконалювати й розвивати виробництво, підвищувати життєвий рівень працівників. Цю функцію ціни виконують завжди. Знаючи, в що обходиться та чи інша продукція, можна за допомогою цін порівнювати різні її види, а також виражати в грошовому вимірі будь-яку кількість продукції та послуг.
Розподільча (або перерозподільна) функція полягає в розподілі доходу між виробниками й споживачами. Якщо ціна товару вища за його вартість, то виробник відшкодовує свої витрати й отримує прибуток. Якщо ж ціна нижча за вартість, то виробник працює собі в збиток. Споживач, використовуючи продукцію, також має різну економічну вигоду.
Отже, розподільча функція ціни виражає напрямок розподілу – на користь виробника чи споживача. Іншими словами, в результаті відхилення цін від вартості національний дохід перерозподіляється між накопиченням і споживанням. Завдання перерозподілу національного доходу в певних економічних, соціальних або політичних цілях може успішно вирішувати податкова система. Тому необхідно поступово звільняти ціни від цієї функції і передавати її виконання податковій системі.
Стимулююча функція. Суть її полягає в тому, що підвищені ціни стимулюють підприємства до випуску прогресивних і дефіцитних видів продукції, а знижені – до зняття з виробництва застарілої продукції.
Регулююча функція виражається в балансуванні попиту й пропозиції. Якщо немає можливості досягти відповідності попиту й пропозиції зміною об'єму виробництва або це недоцільно, використовується інструмент ціни. В машинобудуванні він застосовується як по відношенню до засобів виробництва (наприклад, знижені ціни на сільськогосподарську техніку), так і по відношенню до споживчих товарів тривалого користування (наприклад, підвищені ціни на легкові автомобілі).
Функції цін взаємопов'язані й утворюють єдину систему, хоч їх дія багато в чому взаємна перекривається, чим пояснюються труднощі практичного ціноутворення.
За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення, є ціна.
Ціна – це грошовий вираз вартості товару. В умовах товарного виробництва й обігу продукти праці виробляються і реалізуються як товари. Ціна кожного окремого товару не обов'язково співпадає з вартістю: вона може відхилятися вгору і вниз від вартості залежно від попиту і пропозиції на даний товар.
Ціна повинна відображати інтереси як виробників, так і споживачів товарів: виробнику – відшкодування витрат із певною прибутковістю, а споживачу – економічну вигоду від експлуатації даного товару.
Ціна виконує різні економічні функції: облікову, розподільчу, стимулюючу і регулюючу.
Облікова функція забезпечує еквівалентність обміну, тобто виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за інших рівних умов забезпечує відшкодування витрат на виробництво й реалізацію, а також утворення прибутку в розмірі, що дозволяє вдосконалювати й розвивати виробництво, підвищувати життєвий рівень працівників. Цю функцію ціни виконують завжди. Знаючи, в що обходиться та чи інша продукція, можна за допомогою цін порівнювати різні її види, а також виражати в грошовому вимірі будь-яку кількість продукції та послуг.
Розподільча (або перерозподільна) функція полягає в розподілі доходу між виробниками й споживачами. Якщо ціна товару вища за його вартість, то виробник відшкодовує свої витрати й отримує прибуток. Якщо ж ціна нижча за вартість, то виробник працює собі в збиток. Споживач, використовуючи продукцію, також має різну економічну вигоду.
Отже, розподільча функція ціни виражає напрямок розподілу – на користь виробника чи споживача. Іншими словами, в результаті відхилення цін від вартості національний дохід перерозподіляється між накопиченням і споживанням. Завдання перерозподілу національного доходу в певних економічних, соціальних або політичних цілях може успішно вирішувати податкова система. Тому необхідно поступово звільняти ціни від цієї функції і передавати її виконання податковій системі.
Стимулююча функція. Суть її полягає в тому, що підвищені ціни стимулюють підприємства до випуску прогресивних і дефіцитних видів продукції, а знижені – до зняття з виробництва застарілої продукції.
Регулююча функція виражається в балансуванні попиту й пропозиції. Якщо немає можливості досягти відповідності попиту й пропозиції зміною об'єму виробництва або це недоцільно, використовується інструмент ціни. В машинобудуванні він застосовується як по відношенню до засобів виробництва (наприклад, знижені ціни на сільськогосподарську техніку), так і по відношенню до споживчих товарів тривалого користування (наприклад, підвищені ціни на легкові автомобілі).
Функції цін взаємопов'язані й утворюють єдину систему, хоч їх дія багато в чому взаємна перекривається, чим пояснюються труднощі практичного ціноутворення.
Другие работы
Обкатная головка шеек коленчатого вала (конструкторская часть дипломного проекта)
maobit
: 4 апреля 2018
8.1. Обоснование актуальности разработки.
Коленчатый вал является очень нагруженной деталью двигателя, работает при перегрузках. В процессе эксплуатации накапливаются усталостные напряжения.
Зоной накопления усталостных напряжений в тракторных двигателях являются галтели. В автомобильных двигателях этой зоной является центральная часть шеек. Для снятия напряжений у последних хватает лишь шлифования, т.е. снятие этого напряжения шлифовальным инструментом. В тракторных двигателях гал
990 руб.
Модернизация автоматизированной замерной установки УЗМ. Кориолисовый расходомер-Курсовая работа-Оборудование для добычи и подготовки нефти и газа
lelya.nakonechnyy.92@mail.ru
: 9 августа 2016
Модернизация автоматизированной замерной установки УЗМ. Кориолисовый расходомер-Курсовая работа-Оборудование для добычи и подготовки нефти и газа
тему “Модернизация УЗМ”. Поскольку предложенная мною модернизация позволяет замеры дебита на скважине сделать автоматическими, и что, в свою очередь увеличивает объем выпускаемой продукции, то тему данного проекта считаю актуальной и современной.
1) На первом листе проекта представлен общий вид УЗМ, она предназначена для измерения в автом
1843 руб.
БУ 4000/250 ДГУ. Блок ключа АКБ-4М. Челюсть 216 модифицированная. Устройство трубозажимное верхнее модифицированное. Патентно-информационный обзор. ехнологический маршрут изготовления пальца. Технико - экономические показатели проведения модернизации бу
https://vk.com/aleksey.nakonechnyy27
: 14 марта 2016
Универсальное трубозажимное устройство буровых ключей типа АКБ.
Использование: свинчивание и развинчивание бурильных и обсадных труб. Сущность: трубозажимное устройство содержит механизм захвата, состоящий из суставчатого челюстедержателя, пары челюстей, снабженных тремя челюстями каждая, и установленных в карманы рычагов челюстедержателя. Челюсти имеют возможность поворачиваться и перемещаться в радиальном направлении. В специальные пазы корпуса челюстедежателя установлены 2 пары вкладышей с
1392 руб.
Лабораторная работа №2 по дисциплине «Основы передачи дискретных сообщений». Вариант №22
ldthm23
: 14 марта 2014
Цель работы: Построение кодирующих и декодирующих устройств циклических кодов.
Производящий полином P(x) = x 4 + x3 + x + 1.
Рассмотрим процесс кодирования.
На вход схемы поступает 4 информационных элемента (k=4): 1101.
В первом такте старший информационный элемент записывается в первые ячейки регистра задержки (РЗ) и регистра формирования проверочных элементов (РФПЭ).
500 руб.