Східна та Південно-східна Азія як поле геостратегічних інтересів України
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Вступ
Розділ 1. Теоретичне підґрунтя розгляду Східної та Південно-східної Азії як поля геостратегічних інтересів України
Розділ 2. Перспективи України у Східній та Південно-Східній Азії
Розділ 3. Кореляція геополітичних концепцій з реальним станом справ, спираючись на розділ №2
Висновки
Джерела
Вступ
Україна з часу проголошення своєї незалежності не проголосила і не артикулювала ні законодавчо, ні практично ні навіть ідейно чи науково-публіцистично своїх чітких геостратегічних цілей, не працювала над геополітикою як прикладною наукою, а тому не визначила поля своїх геостратегічних інтересів. Ці питання лише піднімаються, і мають бути вирішеними за будь-яких політичних умов, тому дана робота є досить актуальною, адже пропонує коротке обґрунтування геостратегічних інтересів України у регіоні Східна та Південно-Східна Азія (СПСА).
Сусідами першого порядку України виступають впливові регіональні актори – РФ та ЄС. Обидва актори прагнуть до максималізації контролю над оточуючою територією, а тому їхні геополітични цілком природні інтереси стикаються саме в України, як межовій державі між двома геополітичними потугами сучасного людства. Така буферна зона зазвичай приносить країнам неабиякі політичні та фінансові дивіденди, від співпраці між двома системами, однак ця практика реальна лише для тих країн, які суттєво краще ніж Україна відчувають власний і довколишній простір, і які потужною економікою та стабільним, не обов’язково демократичним, політичним режимом концептуалізують власні інтереси-зазіхання, а тому вдало використовують геопросторове розташування. Стосовно цих двох геополітичних потуг, Україна намагається вести більш-менш стратегічну політику взаємовідносин та співпраці. Щодо Східної та Південно-Східної Азії (СПСА), Україна ніколи не демонструвала серйозних довгострокових намірень стосвоно будь-якої співпраці з даним регіоном. Україна заявляє свої поодинокі і не артикульовані інтереси у даному регіоні, що свідчить про тактичну, низькопробну діяльність, а отже не може забезпечити належного розширення поля геостратегічних інтересів України (ПГІУ) у СПСА. Політична передвиборча риторика та реалії української політики за останні 19 років ілюструють факт зацикленості та невирішеності Україною вектору спрямування: на Захід ( ЄС, США, ринкова демократія, капіталізм, толерантизм, прозорість, лібералізм) чи на Схід – на Росію (частково ручна економіка, позики, відсутність реформ, отримання преференцій з боку РФ у певних дрібних питаннях). Може здатися, що орієнтація на Схід однозначно програшна, однак врахувавши той факт, що орієнтація на Захід призведе до реформ, зміну і чистку кадрів, зменшення рейтингу серед селекторату, «Росія» досить приваблива. Ще однією проблемою є постановка питання: Захід чи Схід, що обмежує, особливо у сучасному пласкому глобалізаційному світі, ПГІ України. Дуже рікдо проскакує серед політиків, і трішки частіше серед економістів потреба у вихід на економічний, а згдодом і геополітичний ринок Азії, особливо східноазійскьих тигрів та центрів найінтенсивнішого зростання господарства, яке знало людство (якраз регіон СПСА який є домівкою багатьох економічних див: Японського, Корейського, Сінгапурсього, Малазійсього, Тайванського та сучасного Китайського).
Розділ 1. Теоретичне підґрунтя розгляду Східної та Південно-східної Азії як поля геостратегічних інтересів України
Розділ 2. Перспективи України у Східній та Південно-Східній Азії
Розділ 3. Кореляція геополітичних концепцій з реальним станом справ, спираючись на розділ №2
Висновки
Джерела
Вступ
Україна з часу проголошення своєї незалежності не проголосила і не артикулювала ні законодавчо, ні практично ні навіть ідейно чи науково-публіцистично своїх чітких геостратегічних цілей, не працювала над геополітикою як прикладною наукою, а тому не визначила поля своїх геостратегічних інтересів. Ці питання лише піднімаються, і мають бути вирішеними за будь-яких політичних умов, тому дана робота є досить актуальною, адже пропонує коротке обґрунтування геостратегічних інтересів України у регіоні Східна та Південно-Східна Азія (СПСА).
Сусідами першого порядку України виступають впливові регіональні актори – РФ та ЄС. Обидва актори прагнуть до максималізації контролю над оточуючою територією, а тому їхні геополітични цілком природні інтереси стикаються саме в України, як межовій державі між двома геополітичними потугами сучасного людства. Така буферна зона зазвичай приносить країнам неабиякі політичні та фінансові дивіденди, від співпраці між двома системами, однак ця практика реальна лише для тих країн, які суттєво краще ніж Україна відчувають власний і довколишній простір, і які потужною економікою та стабільним, не обов’язково демократичним, політичним режимом концептуалізують власні інтереси-зазіхання, а тому вдало використовують геопросторове розташування. Стосовно цих двох геополітичних потуг, Україна намагається вести більш-менш стратегічну політику взаємовідносин та співпраці. Щодо Східної та Південно-Східної Азії (СПСА), Україна ніколи не демонструвала серйозних довгострокових намірень стосвоно будь-якої співпраці з даним регіоном. Україна заявляє свої поодинокі і не артикульовані інтереси у даному регіоні, що свідчить про тактичну, низькопробну діяльність, а отже не може забезпечити належного розширення поля геостратегічних інтересів України (ПГІУ) у СПСА. Політична передвиборча риторика та реалії української політики за останні 19 років ілюструють факт зацикленості та невирішеності Україною вектору спрямування: на Захід ( ЄС, США, ринкова демократія, капіталізм, толерантизм, прозорість, лібералізм) чи на Схід – на Росію (частково ручна економіка, позики, відсутність реформ, отримання преференцій з боку РФ у певних дрібних питаннях). Може здатися, що орієнтація на Схід однозначно програшна, однак врахувавши той факт, що орієнтація на Захід призведе до реформ, зміну і чистку кадрів, зменшення рейтингу серед селекторату, «Росія» досить приваблива. Ще однією проблемою є постановка питання: Захід чи Схід, що обмежує, особливо у сучасному пласкому глобалізаційному світі, ПГІ України. Дуже рікдо проскакує серед політиків, і трішки частіше серед економістів потреба у вихід на економічний, а згдодом і геополітичний ринок Азії, особливо східноазійскьих тигрів та центрів найінтенсивнішого зростання господарства, яке знало людство (якраз регіон СПСА який є домівкою багатьох економічних див: Японського, Корейського, Сінгапурсього, Малазійсього, Тайванського та сучасного Китайського).
Другие работы
Мифологический образ трикстера и феномен деструктивности
alfFRED
: 18 октября 2013
Общечеловеческие нормы и ценности вырабатывались на протяжении многих исторических эпох. Человек, являясь субъектом общечеловеческих норм и ценностей, постоянно находится в социальных связях с социумом.
Поскольку границы нормы весьма условны, отклоняющееся поведение не является новообразованием и признаком современности.
К.Г. Юнг, основатель аналитической психологии, утверждал, что существуют психические структуры (архетипы), присутствующие в каждом из нас. Т.е. так же как гены определяют наше
10 руб.
Моделирование систем - Моделирование системы автоматического регулирования температуры
GnobYTEL
: 14 сентября 2011
Введение 3
1 Описание объекта и формулирование целей работы 4
2 Система допущений 5
3 Анализ САР 6
4 Составление структурной схемы и математической модели объекта 7
5 Составление математической модели САР температуры 10
5.1 Модель первичного преобразователя (ПП) 10
5.2 Модель регулятора 10
5.3 Модель исполнительного устройства (ИУ) 11
5.4 Модель динамики САР температуры 12
6 Создание модели САР температуры в приложении MatLab 6.5 13
6.1 Определение параметров модели 14
6.2 Создание модели объект
44 руб.
Лабораторнаые работы №№1,2,3. Метрология, стандартизация, сертификация»
rusyyaaaa
: 12 января 2021
Лабораторная работа №1 (LR1_4)
На тему:
«Упрощенная процедура обработки результатов прямых измерений с многократными наблюдениями»
Ознакомление с упрощенной процедурой обработки результатов прямых измерений с многократными наблюдениями. Получение, применительно к упрощенной процедуре, навыков обработки результатов наблюдений, оценка погрешностей результатов измерений и планирование количества наблюдений.
Лабораторная работа №2 (LR2_2)
Поверка аналогового измерительного прибора»
. Провес
150 руб.
Лабораторная работа №4 Исследование реактивных двухполюсников. Вариант №10
naXer22
: 9 марта 2015
1. Цель работы
Исследование зависимости входного сопротивления реактивного двухполюсника от частоты.
2. Подготовка к выполнению работы
При подготовке к работе необходимо изучить теорию реактивных двухполюсников, методы их анализа и синтеза (параграфы 4.5 и 16.6 электронного учебника).
3. Экспериментальная часть
3.1. Соберем схему реактивного двухполюсника (рисунок 1а, 1б).
E = 1 В, f = 1кГц, R0 = 10 кОм, L1 = L2 = 1 мГн, C1 = 63,536 нФ,
С2 = 15,831 нФ, С = 100 нФ.
180 руб.