Основні елементи цивільно-правових відносин

Кожне просте (а тим більше складне) цивільно-правове відношення є Інтегральним правовим явищем. Воно має принаймні три основних елементи (частини):

- суб'єктів

- об'єкт (чи об'єкти);

- зміст (суть) .

Суб'єктами цивільного Правовідношення виступають його учасники. Ними можуть бути громадяни (фізичні особи), організації (юридичні особи) І в передбачених законом випадках держава (скарбниця).

У деяких цивільних правовідносинах суб'єкти мають спеціальну назву. Наприклад, в зобов'язальному право-відношенні наділеного правами суб'єкта називають кре­дитором, а Іншого, що має обов'язки (зобов'язаного), - боржником. В цивільному правовідношенні боржник і кредитор протистоять один одному і не можуть співісну­вати один без одного.

В літературі відсутня єдина точка зору щодо визна­чення поняття об'єкта цивільно-правових відносин. Одні автори вважають, що об'єктом є те, у зв'язку з чим ви­никає правовідношення, другі - що таким об'єктом є те, на що спрямоване правовіднощення, треті - що об'єктом правовідношення є те, на що воно (правовідношення) впливає. Не вдаючись у суть спору, необхідно підкрес­лити, що, незважаючи на розбіжність позицій, всі автори приходять до єдиного висновку - об'єктом цивільних пра­вовідносин е конкретне благо, здатне задовольняти певні потреби людей, заради якого вони й вступають у право­відносини На нашу думку, трактування об’єктів цивіль­них правовідносин як благ дає змогу зрозуміти їх суть і те місце, яке вони займають у правовідношеннях.

До об'єктів цивільних правовідносин можна віднести:

1) майно (речі та послуги);

2) результат інтелектуальної діяльності;

3) особисті немайнові права.

Зміст цивільного правовідношення, як уже зазначалось, складають цивільні права і обов'язки суб єктів правовід­ношення. При цьому один із суб'єктів має правомочнос­ті на здійснення певних дій для задоволення свого ін­тересу, а другий несе відповідні цим правомочностям обов'язки)1

Право, що належить конкретній особі, називається суб'єктивним цивільним правом (певно, точніше було б сказати суб'єктним цивільним правом), а відповідний цьому праву обов'язок другої особи - суб'єктивним (точ­ніше: суб'єктним) цивільним обов'язком.