Ставлення городян до незалежного статусу української держави

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………6-9
РОЗДІЛ 1. Соціальні ставлення громадян до незалежності України як об’єкт соціологічного дослідження
1.1. Теоретичні засади вивчення ставлень-аттитюдів в межах соціологічного дослідження …………………………………………….10-19
1.2. Суспільно-політичні зміни в країні, як фактор впливу на ставлення громадян до незалежного статусу Української держави …………….……19-31
РОЗДІЛ 2. Методологія дослідження соціальних ставлень городян до незалежного статусу країни
2.1. Вивчення ставлення громадян методом опитування…………32-41
2.2. Шкаліювання як метод дослідження аттитюдів………………42-51
РОЗДІЛ 3. Особливості соціальних ставлень мешканців м. Миколаєва до незалежності Української держави в умовах загрози її існуванню.
3.1. Загальна характеристика ставлень громадян до незалежності України в розрізі вікових параметрів опитаних…...................................…52-58
3.2. Якісні особливості ставлень жителів Миколаєва до незалежного статусу Української держави………………………………………………..58-64
ВИСНОВК……………………………………………...…….………65-66
CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………..…..67-70
ДОДАТКИ

в файле также есть презентация для защиты, все приложения, рецензия...

Актуальність теми дипломної роботи полягає в тому, що незалежність відкривається нам як невід’ємна складова свободи та гідності кожної особи і всього нашого суспільства. Необхідність побудови демократичного суспільства, гуманізації політичної культури висуває на передній план проблему переосмислення традиційних підходів до ставлення громадян, їх соціальних настанов. У зв’язку з цим зростає потреба у соціологічному дослідженні ставлення суспільства до незалежного статусу Української держави.
Суспільство є об'єктом вивчення ряду гуманітарних наук, і насамперед соціології. Соціологічний підхід виділяє в особистості соціально-типові якості. Оскільки соціологію цікавить людина, на самперед, не як продукт природи, а як продукт суспільства, то для неї найважливіше значення має категорія «особистість». Особистість зазвичай розглядається як конкретне вираження сутності людини, втілення й реалізація в ній системи соціально значимих рис й якостей даного суспільства.
Особистість як суб'єкт соціальних відносин, насамперед, характеризується автономністю, певним ступенем незалежності від суспільства, здатністю протиставити себе суспільству. Особиста незалежність сполучена з умінням панувати над собою, а це, у свою чергу, припускає наявність в особистості самосвідомості, тобто не просто свідомості, мислення й волі, а здатність до самоаналізу, самооцінки, самоконтролю.