Проектування станції прояснення та знебарвлення води

ЗМІСТ 1
ВСТУП 2
Вихідні дані до курсового проекту 3
1. Визначення розрахункової продуктивності станції водопідготовки 4
2. Вибір складу споруд та місця розташування майданчика водоочисної станції 5
3. Реагентне господарство 5
3.1. Визначення доз реагентів 5
3.2. Вибір схеми господарства для приготування коагулянту 6
3.3. Розрахунок розчинних і витратних баків мокрого способу зберігання в розчинних баках. 
3.4. Розрахунок споруд для дозування флокулянту. 11
4. Розрахунок змішувача 13
5. Розрахунок прояснювача із завислим шаром осаду коридорного типу 16
6. Розрахунок швидкого фільтра 26
7. Знезаражування води 34
7.1. Розрахунок хлораторної. 34
8. Споруди обробки промивних вод і осаду 35
8.1. Розрахунок горизонтального піскоуловлювача 
8.2. Розрахунок відстійника промивних вод 37
8.3. Розрахунок резервуару промивних вод 38
8.4. Згущувачі 39
8.5. Накопичувачі 39
8.6. Майданчики заморожування осаду 41
9. Підбір РЧВ 45
Список літератури 46
Вода – одне з найбільших багатств у житті людини. Вона широко застосовується в різних галузях життєдіяльності. Організм людини на 70-80% складається з води, це саме можна сказати й про тваринний і рослинний світ. Вона в повсякденному житті людини використовується для пиття, приготування їжі, задоволення санітарно-гігієнічних потреб. Вода необхідна для забезпечення перебігу багатьох технологічних процесів, вирощування сільськогосподарської продукції та переробки її на продукти споживання, а також для різних галузей промисловості, де вона використовується як сировина, реагент, теплоносій, промивний засіб тощо.
Природна вода ніколи не буває цілковито чистою. У ній завжди містяться розчинені речовини, а інколи й нерозчинні домішки. Найчистішою є дощова і снігова вода. Але й дощова вода містить близько 0,003% розчинених мінеральних речовин, які перебувають в повітрі у вигляді пилу і вимиваються дощем.
Падаючи на землю, дощова і снігова вода частково стікає в річки, а частково просочується у ґрунт і утворює так звані підземні води. Попутно вона розчиняє різні речовини. Річкові води містять близько 0,05% розчинених речовин, а підземні (джерельна, колодязна тощо) — до 0,1% і більше.
Усі природні води, що містять до 0,1% розчинених солей, називають прісними. Коли розчинених речовин більше від 0,1%, воду називають солоною.
Найсолонішою є морська вода. В ній міститься до 3—4% розчинених речовин. Наявність у морській воді дуже великої кількості розчинених солей робить її непридатною ані для вжитку, ані для господарсько-побутових, ані для промислових потреб.
Оскільки природна вода не буває цілком чистою, то у більшості випадків для безпосереднього вжитку вона непридатна. Тому її попередньо піддають очищенню як від механічних домішок, так і деяких розчинених солей, а інколи і від усіх сторонніх речовин. Характер очищення води залежить від того, для якої мети її вживають.
Особливо високі вимоги висуваються до очищення питної води. За даними Держстандарту питна вода має такі гігієнічні вимоги:
- вода повинна бути безпечна в епідемічному відношенні, нешкідлива по хімічному складу та мати благополучні органолептичні властивості;
- вода не повинна перевищувати допустимий вміст мікроорганізмів та бактерій;
- концентрація хімічних речовин, що зустрічаються в природних водах чи доданих до води в процесі її обробки, не повинна перевищувати
нормативів;
- вода не повинна мати водні організми та поверхневу плівку.