Англія в період Середньовіччя

План:
Звільнення від вікінгів. Зовнішня політика перших королів.
Державний устрій та зміцнення могутності.
Генріх II – засновник династії плантагенетів.
Соціально-економічний розвиток англії.
Використана література.
З кінця VIII до середини X ст. північно-східна частина Англії була під владою вікінгів — датчан, які поступово заселили Англію. Близько 886 р. англосакси уклали з датчанами договір про поділ Англії. Південно-західна частина залишилася за англосаксами, а північно-східна дісталася датчанам.
Проти завойовників-датчан енергійно боровся король Альфред Великий (871—900). Він бачив, що народне ополчення не здатне успішно протистояти загарбникам, тому створив професійне військо. Для цього король зобов'язав кожних п'ятерих англосаксів озброїти й спорядити на війну шостого. Рицар одержував за службу у війську земельний наділ, мав з'являтися до королівського двору в супроводі кількох піхотинців, зі зброєю та бойовим конем. Отже, нападникам уже протистояли не слабосилі селяни-ополченці, а воїни-професіонали, які воювали не гірше від датчан. Щоб віднадити піратів від узбережжя Англії, було побудовано морський флот. Датчани не вміли штурмувати замки, тому король по-будував прикордонні сторожові фортеці. Він запровадив спеціальний податок — "датські гроші", які йшли на оборону від датчан. Король Альфред Великий був освіченою людиною, опанував латину. Він відкрив у своєму палаці школу, зобов'язав грамотних монахів і священиків перекладати народною мовою книги.