Баланс, рахунки і подвійний запис як основні методичні прийоми бухгалтерського обліку

1. Поняття про бухгалтерський баланс. Його побудова
Для оперативного керування підприємством необхідно мати точні дані про стан і наявність господарських засобів підприємства і за рахунок яких джерел ці засоби надходять на підприємство. Такі дані одержують при складанні бухгалтерського балансу.
Бухгалтерський баланс – це спосіб економічного групування засобів підприємства по складу і розміщенню, і джерелам утворення на визначену дату в узагальненій формі вимірювання.
Згідно ПСБО затверджено Указом Мінфіну №87 від 31.03.1999р.і зареєстровано в Міністерстві юстиції України №396 від 21.06.1999р. ”Положення (стандарт) бухгалтерського обліку –2 (баланс)”.
Цим положенням визначені зміст і форма Балансу і загальні вимоги розкриття його статей.
За формою бухгалтерський баланс – це таблиця, що складається з двох частин: одна частина - актив, у ній відображені дані про наявність і стан господарських засобів підприємства по їхньому складі і призначенню; інша частина - пасив, у ній відображені дані про види і розміри джерел формування господарських засобів.
У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства і джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, що називаються статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Усі статті бухгалтерського балансу поділяють на:
- активні (ті, що розміщено в активі балансу);
- пасивні (ті, що розміщено в пасиві балансу);
Активні - основні засоби, запаси, грошові кошти, розрахунки з дебіторами.
Пасивні – статутний капітал, прибуток, кредити банку, кредиторська заборгованість.
Деякі статті Балансу мають складну побудову, тобто вони складаються з декількох рядків. До них належать основні засоби, нематеріальні активи і дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. По них указують первісну вартість об'єктів, їхній знос і залишкова вартість об'єкта на дату складання балансу.