Аудиторський ризик та його визначення

Перевіряючи бухгалтерську звітність підприємства, аудитор оцінює виявлені ним помилки і ризик. Помилки бувають суттєвими, їх називають матеріальними, і несуттєвими - нематеріальними (Суттєвою, або матеріальною, на Заході вважають помилку, яка окремо або в сукупності з іншими викривляє фінансову звітність на суму 4-5% від загального підсумку звітності, або сама по собі незначна, чи змінює фінансовий результат на протилежний збиток - на прибуток та навпаки). Завдання аудитора - оцінити їх матеріальність.
Аудитор, підтверджуючи рівень відповідності зовнішньої бухгалтерської звітності реальній дійсності, використовує поняття "матеріальність". За тлумаченням американських фінансистів, помилки або пропуски у звітності вважаються матеріальними, якщо вони можуть спричинити до дезорієнтації під час прийняття рішень або до збитків.
Розрізняють три основних рівні матеріальності. Помилки і пропуски, незначні суми яких не впливають на остаточне рішення користувача цією інформацією, відносяться до першого рівня і вважаються нематеріальними. Наприклад, придбаний клієнтом у минулому році страховий поліс було списано на витрати у поточному році, а не розподілено на увесь період страховки. Незначна сума полісу дозволяє визнати таку помилку нематеріальною тому, що вона не вплинула, на кінцевий висновок аудитора про стан звітності клієнта.