Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи у позакласній роботі з біології
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Актуальність теми дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті зазначено, що система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів та потреб, сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, оволодіння засобами практичної та пізнавальної діяльності. Ці завдання реалізовуються в школі під час вивчення учнями різних предметів, зокрема біології.
Як свідчить аналіз шкільної практики, інформаційне навантаження школярів з біології досить велике, що спричиняє зниження в учнів пізнавального інтересу, пасивність під час навчання. У той же час ефективність навчального процесу значною мірою залежить від активності школярів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам’яті, мислення, інтересу до предметів і явищ, які вивчаються.
Вчитель уже практично перестає бути основним джерелом інформації, але натомість зростає його роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Оскільки активізувати пізнавальну діяльність школярів лише на уроках є неможливим, необхідно всіляко підтримувати їх активність у позакласній роботі та скеровувати на поглиблене вивчення природи під час екскурсій, спостережень і дослідів у куточку живої природи й на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, проведення біологічних вечорів, занять гуртків юннатів, позакласного читання та ін.
У методиці навчання біології проблема активізації пізнавальної діяльності учнів розглядалася в наукових працях М. М. Верзиліна, Д. І. Трайтака, Л. С. Романової, В. І. Шулдика, А. Н. Захлєбного, О. Д. Гончара, А. І. Калугіна та інших.
Аналіз досвіду роботи вчителів-практиків свідчить, що наявні в методиці навчання біології форми й види позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах використовуються епізодично, безсистемно, з недостатнім урахуванням вікових особливостей дітей. Причина цього не лише у відсутності належної уваги до позакласної роботи, але й у недостатній методичній підготовці педагогів до її проведення.
Як свідчить аналіз шкільної практики, інформаційне навантаження школярів з біології досить велике, що спричиняє зниження в учнів пізнавального інтересу, пасивність під час навчання. У той же час ефективність навчального процесу значною мірою залежить від активності школярів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам’яті, мислення, інтересу до предметів і явищ, які вивчаються.
Вчитель уже практично перестає бути основним джерелом інформації, але натомість зростає його роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Оскільки активізувати пізнавальну діяльність школярів лише на уроках є неможливим, необхідно всіляко підтримувати їх активність у позакласній роботі та скеровувати на поглиблене вивчення природи під час екскурсій, спостережень і дослідів у куточку живої природи й на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, проведення біологічних вечорів, занять гуртків юннатів, позакласного читання та ін.
У методиці навчання біології проблема активізації пізнавальної діяльності учнів розглядалася в наукових працях М. М. Верзиліна, Д. І. Трайтака, Л. С. Романової, В. І. Шулдика, А. Н. Захлєбного, О. Д. Гончара, А. І. Калугіна та інших.
Аналіз досвіду роботи вчителів-практиків свідчить, що наявні в методиці навчання біології форми й види позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах використовуються епізодично, безсистемно, з недостатнім урахуванням вікових особливостей дітей. Причина цього не лише у відсутності належної уваги до позакласної роботи, але й у недостатній методичній підготовці педагогів до її проведення.
Другие работы
Гидравлика ИжГТУ 2007 Задача 1.1 Вариант 13
Z24
: 20 октября 2025
Найти абсолютное давление воздуха в сосуде B, если избыточное давление на поверхности воды в сосуде А равно p, а уровни жидкостей в трубках равны h, h1 и h2.
Плотности жидкостей:
вода — 1000 кг/м³;
спирт — 800 кг/м³;
ртуть — 13600 кг/м³.
Результат выразить в Па и в кгс/см².
150 руб.
Реферат по курсу: Социология. Принципы и правила социологического познания М.Вебера.
kenji
: 17 ноября 2013
Реферат по курсу Социология
Принципы и правила социологического познания М.Вебера.
Содержание:
Введение
1. Жизнедеятельность М. Вебера
2. Теория познания и методология
3. Основные социологические понятия
4. Правила социологического познания
Список использованной литературы
Введение
Макс Вебер (1864—1920) — немецкий юрист, историк, экономист, социолог. Он один из основоположников социологического стиля мышления, нашедшего воплощение в «понимающей социологии» и социологической «теории действия
200 руб.
Командная работа и лидерство.Итоговый тест Синергия/МТИ 2023г
annaserg
: 13 июля 2024
Сдано в 2023году.Верно 20 из 30.Скриншот с отметкой прилагается к работе.
После покупки Вы получите файл с ответами на вопросы которые указаны ниже:
1 Эмоциональный интеллект можно охарактеризовать как способность …
2 Петер Нортоуз описывает … как группу людей, которые работают сообща, разделяя корпоративные интересы по принципу взаимозависимости, и каждый член команды в какой-то момент становится лидером
3 … – это одна из практик тайм-менеджмента, которая представляет из себя доску ц
150 руб.
Дескрипторы систем АПЧ. Особенности построения и работы систем АПЧ импульсных приемников.
DocentMark
: 13 ноября 2012
Дискриминатор или частотный детектор в цепи АПЧ предназначен для преобразования уходов промежуточной частоты от номинала в управляющее напряжение, полярность которого зависит от знака расстройки. Дискриминаторы характеризуются полосой пропускания и крутизной характеристики Sд. Необходимая полоса пропускания зависит от максимальных уходов промежуточной частоты, т. е. от степени нестабильности гетеродина.
Независимо от типа дискриминатора существуют некоторые общие требования, предъявляемые к н