Особливості порушень деяких факторів місцевого захисту та їх корекція при лікуванні хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень

Актуальнiсть теми. Протягом останніх років невпинно погіршується епiдемiологiчна ситуація з туберкульозу (Ю.I. Фещенко, В.М. Мельник, 2005; В.М. Мельник і співавт., 2006). Спостерігається також прогресуюче зростання захворюваності на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та смертності від цієї хвороби (І.П. Кайдашев і співавт., 2006; Р.І. Ільницький, 2007). При туберкульозі легень супутнє ХОЗЛ зустрічається досить часто і змінює перебіг основного процесу, обтяжуючи його (Ю.I. Фещенко, 2002; В.Ю. Мишин и соавт., 2003). Це поєднання важко піддається лікуванню, інвалідизує хворих, завдає відчутного соціально-економічного збитку (Ю.I. Фещенко, 2002). Тому туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень є актуальною клінічною та соціально-епідеміологічною проблемою (Кужко М.М. і співавт., 2001; Ю.I. Фещенко, 2002).
На теперішній час з метою підвищення ефективності та скорочення термiнiв лікування хворих на туберкульоз легень у фтизiатричнiй практиці знаходять впровадження короткострокові схеми хіміотерапії (В.Ф. Москаленко, Ю.І. Фещенко, 2001; Ю.I. Фещенко, В.М. Мельник, 2005). Вони затверджені наказом МОЗ України № 384 як “Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”. Застосування сучасних методів лікування у фтизіатрії дає змогу досягти високого відсотку одужання хворих на різні клінічні форми туберкульозу легень, однак повне одужання відбувається не завжди (Костроміна В.П., 2006). У частки пацієнтів спостерігаються більші чи менші залишкові фіброзні зміни, інкапсульовані казеозні вогнища, плевральні зрощення, звапнення, що може стати підґрунтям для розвитку гострих бронхолегеневих запальних процесів і сприяти розвитку хронічного обструктивного захворювання легень (В.Ф. Москаленко, 2001; М.М. Кужко і співавт., 2001).
У свою чергу, хронічне обструктивне захворювання легень нерідко стає фактором, що сприяє розвитку туберкульозу легень. Є спостереження, які вказують на те, що у 90 % випадків хронічне обструктивне захворювання легень передує захворюванню на туберкульоз (М.М. Кужко і співавт., 2001; С.М. Куріло, 2004). Відмічається, що тривалість хронічного обструктивного захворювання легень, яке передує туберкульозу від 2-х до 5-ти років, зустрічається у 50,7 % хворих, 6 років і більше - у 49,3 %.
У пацієнтів, які перенесли туберкульоз легень і знаходяться на диспансерному обліку, частота хронічного обструктивного захворювання легень коливається у межах від 51 % до 69 % (Ю.М. Валецький, 2003; Е.Е. Калинина и соавт., 2003).