Графічне та геометричне моделювання та інтерактивні системи» На тему «Система бухгалтерського обліку»

Вступ

В даній курсовій роботі задача полягає у моделюванні системи бухгалтерського обліку для покращення її розуміння.

За допомогою UML можна розробити детальний план системи, що створюється, який відображає не тільки її концептуальні елементи, такі як системні функції і бізнес-процеси, але й конкретні особливості реалізації, в тому числі і класи, написані на спеціальних мовах програмування, схеми баз даних і програмні компоненти багаторазового використання.

Для створення опису компонент системи доводиться вирішувати наступні задачі:

1) Побудова моделі процесів системи;

2) Відображення користувачів і їхніх функцій, підметів автоматизації в прив'язці до структури системи;

3) Відображення структури інформаційних та фізичних об'єктів системи та їх взаємозв’язків;

4) Дослідження сценаріїв взаємодії суб’єктів і об’єктів у системі;

5) Побудова моделі станів системи;

6) Побудова правил доступу до ресурсів системи.

Постановка задачі

В даній курсовій роботі головним завданням було обрано нарахування заробітної платні за «Єдиною тарифною сіткою». Для втілення цього проекту треба було зібрати та обробити інформацію про „Форми та системи” нарахування заробітної плати за тарифними ставками.

Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як прави­ло, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Заробітна плата складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норма часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). В даному випадку вона встановлюється у вигляді тарифних ставок

Додаткова заробітна плата винагорода за працю понад установлені норми (наприклад за час відроблений в нічну зміну платня нараховується в подвійному розмірі).

Основою оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації (наявне зображення документу приведено у додатку 1). Кожному кваліфікованому розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається складністю виробництва і робіт, що виконуються, і обумовлюється в колективному договорі.

Для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців використовується схеми посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, складності і важливості робіт. Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису – внутрішнього нормативного документа, де вказаний перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів.

В останні роки на підприємствах як виробничої, так і невиробничої сфери замість відокремленого формування тарифних ставок робітників і схем посадових окладів спеціалістів успішно застосовуються єдині тарифні ставки (ЄТС), що містять тарифні коефіцієнти для всіх категорій персоналу. Перевага ЄТС полягає в тому, що вони побудовані на єдиній методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки відмінностей у праці всіх працівників.

Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка робітника першого розряду обумовлюється в колективному договорі й залежить від фінансових можливостей підприємства і від умов оплати, встановлених галузевою та генеральною тарифними угодами. В будь-якому випадку вона не може бути меншою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду. Тарифна ставка є вихідною величиною для встановлення рівня заробітної плати працівників незалежно від того, які форми і системи оплати праці застосовуються на підприємстві.

Залежно від обраної одиниці часу тарифні ставки бувають годинні, денні та місячні (оклади). Найпоширенішими і годинні тарифні ставки, оскільки на їх основі розраховуються різноманітні доплати. Денна і місячна тарифні ставки розраховуються множенням годинної ставки на кількість годин у зміні або на середньомісячну кількість робочих годин.

Тарифна система забезпечує реалізацію принципу однакової оплати за однакову працю, диференціацію основної частини заробітної плати залежно від складності, якості, відповідальності праці, рівня кваліфікації працівників.