Особливості реалізації цілей економічної статистки в Україні

Вступ

Статистика – це наука, яка вивчає розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує ряд понять і категорій: 1) ознака; 2) варіація; 3) статистична сукупність; 4) показник; 5) система показників [17].

Ознакою в статистиці називають відмінну рису, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць. об ' єктів(явищ). Статистична сукупність – це велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями(ознаками), що піддаються статистичному вивченню. Під статис-тичним показником розуміють узагальнену кількісну характеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця і часу. Систематизація та підсумовування даних з метою одержання узагальненої характеристики досліджуваного явища за рядом істотних ознак називають статистичним зведенням. Групування – це процес утворення однорідних груп на основі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи(частини) за найбільш істотними ознаками. Все розмаїття ознак, на основі яких можуть здійснюватися статистичні групування, можна класифікувати наступним чином [16]:

1) за формою вираження – на атрибутивні та кількісні(варіаційні);

2) за характером коливності – на альтернативні та варіаційні;

3) за роллю, яку вони відіграють в процесі – на факторні та результативні.

В контрольній роботі згідно з завданням варіанту №1 проаналізований стан сучасного реформування статистики в Україні та виконане практичне завдання по статистичному аналізу динамічного ряду іноземних інвестицій в сільське господарстов, рибальство та лісове хазяйство України.

1. Сутність та необхідність економічної статистики

Необхідною умовою об'єктивної кількісної характеристики суспільних явищ і процесів е розуміння їх суті, специфіки та законів розвитку. Статистика дає можливість різнобічне охарактеризувати розвиток економіки, відзначити успіхи і недоліки, намітити шляхи і заходи щодо усунення небажаних, тенденцій [15].

Статистичні органи організують планомірний і систематичний облік масових суспільно-економічних явищ. Він є основою даних, що публікуються у статистичних збірниках, довідниках та періодичній пресі. Опрацювання статистичних даних здійснюють за допомогою їх зведення і групування, розрахунку відносних і середніх величин, показників динаміки і варіації, дисперсійного та індексного аналізу, а також статистичних рівнянь залежностей [10].

Статистика має ряд суттєвих специфічних особливостей, що відрізняють її від інших суспільних наук. Ці особливості пов'язані з пізнанням суспільно-економічних явищ і процесів, тобто характеристикою кількісної їх визначеності, наприклад, характеристика зміни чисельності населення, його структури, випуску продукції в різних галузях суспільного виробництва, чисельності робітників, зміни показників ефективності в галузях економіки, співвідношення між обсягом виробленої і реалізованої сільськогосподарської продукції тощо.

Кількісну сторону цих явищ і процесів статистика вивчає в нерозривному зв'язку з їх якісними характеристиками, збагачуючи тим самим наші знання і даючи можливість пізнати суть розвитку явищ і процесів.

Крім того, статистика вивчає кількісну і якісну сторони явищ в конкретних умовах місця і часу. Отже, предметом статистики є кількісні і якісні відношення масових суспільно-економічних явищ.

На розвиток статистики значний вплив справляють економічна теорія, філософія, математика, економічні науки та ін.

Розуміння статистичної закономірності неможливе пізнання діалектики, особливо діалектики необхідного і випадкового. Статистична сукупність складається з одиниць, які відрізняються ознаками та умовами. Вплив на сукупність природних, економічних та інших умов для індивідуальних ознак різний, тому результат для індивідуального значення ознаки є випадковим. Випадкове явище може відбуватися або не відбуватися, тобто існує його імовірність. Головною умовою імовірності є наявність достатнього поля дії незалежності, яка породжує випадковість. Прикладом випадкового коливання може бути статистичний ряд урожайності сільськогосподарських культур за кілька років. Статистика дозволяє пояснити стійкість випадкових коливань урожайності в часі та прийняти їх в розрахунок при прогнозуванні розвитку сільськогосподарського виробництва [11].