Страницу Назад
Поискать другие аналоги этой работы

Національна економіка в світовому господарстві

ID: 125901
Дата закачки: 08 Ноября 2013
Продавец: alfFRED (Напишите, если есть вопросы)
Посмотреть другие работы этого продавца

Тип работы: Работа
Форматы файлов: Microsoft Office

Описание:
ономіки.

Форми і механізм інтеграції національної економіки у світове господарство.

Економічна інтеграція України у світовому господарстві.

Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки.

Ефективність будь-якої національної економіки залежать не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі у світових економічних відносинах, ступеня її інтеграції у світове господарство.

Світове господарство – сукупність національних економік, взаємозв’язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.

Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, що зародився у ХVІ ст. У період Великих географічних відкриттів. Процес утворення світового ринку триває.

Для того, щоб національна економіка стала часткою світового господарства, вона повинна бути відкритою.

Відкрита економіка – це економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами, тобто, яка має експорт та імпорт.

Закрита економіка – це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.

Характерними рисами світового господарства є:

активний процес переміщення факторів виробництва, насамперед у формах вивозу-ввозу підприємницького капіталу, робочої сили, природних ресурсів, технологій;

розвиток міжнародних форм виробництва на підприємствах, які розміщені у декількох країнах, зокрема в рамках транснаціональних корпорацій;

перехід до економіки відкритого типу у різних державах і створення міждержавних об’єднань;

формування міжнародної валютної та кредитно-банківської системи;

розвиток всесвітньої інфраструктури;

створення міжнародних та національних інститутів, які координують міжнародні економічні відносини.

Розрізняють наступні ознаки відкритості економіки:

відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населення, це приблизно:

у маленьких країнах 55 – 70 % (Голландія, Бельгія, Австрія);

у середніх країнах 40 – 45 % (Франція, Англія);

у великих 20 – 25 % (США, Китай, Індія, Росія).

частка зовнішнього торговельного обороту у загальному обсязі виробництва;

частка експорту в загальному обсязі виробництва;

частка імпорту в загальному обсязі виробництва;

частка закордонних інвестицій по відношенню до внутрішніх інвестицій.

Все більшого значення в світовому господарстві набуває процес глобалізації економіки.

Глобалізація – категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою сило, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр.. ХХ ст.. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжнародного перетворення національних економік.

Тенденції глобалізації економіки:

зростання матеріальної зацікавленості в постійному економічному співробітництві між країнами;

формування світового економічного простору у зв’язку з переходом більшості країн до ринкової економіки;

розвиток міжнародного поділу праці, що враховує природні, економічні та соціальні фактори країни;

створення інфраструктури світового масштабу (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій).

У світове господарство входить понад 230 національних господарств націй і народностей, які проживають у цих країнах, розмовляють 2800 мовами, в обігу налічується близько 300 найменувань національних грошей. Ці господарства перебувають на різних щаблях суспільного розвитку.

Класифікація країн, що входять до світового господарства:

1.Залежно від рівня економічного розвитку (головний категорій – ВВП на душу населення):

Размер файла: 28,6 Кбайт
Фаил: