Тяговий розрахунок легкового автомобіля 3-го классу

ID: 198521
Дата закачки: 06 Февраля 2019
Продавец: Рики-Тики-Та (Напишите, если есть вопросы)
    Посмотреть другие работы этого продавца

Тип работы: Работа Расчетно-графическая
Форматы файлов: КОМПАС, Microsoft Word

Описание:
4. Тяговий розрахунок легкового автомобіля 3-го классу

Завданням тягового розрахунку є знаходження основних параметрів двигуна і трансмісії, які забезпечують автомобілю необхідні основні показники тягово-швидкісних характеристик: сили тяги на ведучих колесах, швидкість і прискорення руху та інше, час і шлях розгону автомобіля на горизонтальній дорозі з нормальним покриттям.

4.1 Швидкісна зовнішня характеристика двигуна

Виконання тягового розрахунку автомобіля починається з вибору типу двигуна і визначення його параметрів. При цьому необхідно враховувати призначення і компоновку автомобіля, умови роботи двигуна на різних типах і модифікаціях автомобілів, погоджувати в процесі проектування вихідні дані з базовими параметрами автомобілів.
Ефективна потужність двигуна необхідна для руху автомобіля масою Ма = 1110 кг з усталеною швидкістю руху Vmax = 145км / ч:
Ефективна потужність двигуна необхідна для руху автомобіля масою Ма. = 1110 кг з усталеною швидкістю руху Vmax = 145км / ч:
    (4.1)

де v – коефіцієнт опору дороги максимальної швидкості автомобіля, на найвищій передачі, який при швидкості руху Vmax == 145км / год приймаються
v = f0  ( 1 + А  Vа2 ) (4.2)
А – постійна велечина А = (4…5)  10 – 5 , приймаємо А = 4  10 – 5 ;
f0 – коефіцієнт опору кочення при малих швидкостях руху і для доріг з асфальтно-бетонним і цементно-бетонним покриттям, в хорошому стані приймається рівним: f0 = 0,01 ... 0,015, в задовільному стані f0 == 0,015 ... 0,02. У нашому випадку приймаємо f0 = 0,015.
v = 0,015  ( 1 + 4  10 – 5  1452 ) = 0,0276.
Ga. = gMa. – повна маса автомобіля. Ga. = gMa = 9,811110 =
=10889,1 Н.
g = 9,81 - прискорення вільного падіння.
Ma = 1110кг – повна маса автомобіля.
Ка. – коефіцієнт опору повітря. Для нашого автомобіля приймаємо Ка. = 0,2 , так як даний автомобіль є легковим.
F – площа лобового перетину автомобіля. Для легкових автомобілів вона визначається за формулою (4.3) і повинна перебувати в межах 1,7…2,5м2.

F = ( 0,78…0,8 )  BгHг     (4.3)

де Вг – габаритна ширина автомобіля, Bг = 1,55 м; Нг. – габаритна висота автомобіля, Нг. = 1,41м.
Тоді, згідно з формулою (4.2):

F = 0,78  1,55  1,41 = 1,7 м2.

де тр. – КПД трансмісії автомобіля. Для нашого автомобіля приймаємо тр. = 0,93.
Kp. – коефіцієнт корекції, значення якого залежить від комплектації і стандартних умов стендових випробувань. попередньо приймемо Kp. = 0,95.

Підставивши ці значення в формулу (4.1), отримаємо:

кВт.

При експлуатації частина потужності двигуна витрачається на неврахованих при знятті стендової характеристики споживачів. Потужність, яка передається через трансмісію на провідні колеса менше номінальної зовнішньої характеристики двигуна. Максимальну потужність двигуна на зовнішній характеристиці двигуна визначимо по емпіричної залежності (2.4):

    (4.4)

де max – відношення частоти обертання колінчастого вала двигуна при максимальній швидкості автомобіля nv, до частоті обертання при максимальній потужності nn, і рівне, для карбюраторних двигунів без обмежувача,  = 1,05 ... 1,1. Для даного автомобіля приймаємо  = 1,1.
a, b и c – коефіцієнти, постійні для даного двигуна. Так, як ми не маємо технічної характеристики двигуна, то для знаходження цих коефіцієнтів скористаємося формулами (4.5), які визначають значення a, b і c по характерних точках швидкісної характеристики. При знаходженні цих значень, врахуємо, що тип обраного нами двигуна - карбюраторний.
Максимальну частоту обертання - nv, визначимо по технічній характеристиці для даного двигуна, nп = 5409 мин . відповідно nv = =nn   = 5409  1,1 = 5950 мин .

         (4.5)

де MЗ – запас крутного моменту, що визначається за формулою (4.6):

   (4.6)

MN - крутний момент при максимальній потужності двигуна.
KN - коефіцієнт приспосабливаемости двигуна по частоті.
Так, як ми не знаємо зовнішньої характеристики двигуна, то розрахуємо коефіцієнти a, b, c за існуючими двигунів, аналогам, близьким до проектованого двигуна. Для карбюраторних двигунів:

MЗ = 5...35    KN =1,2…2,5

Для двигуна, який буде встановлений на проектований автомобіль, приймемо наступні значення: MЗ = 20, KN = 1,6.
При таких величинах MЗ і KN постійні a, b, c будуть рівні:

Знаючи значення цих постійних і параметра , розрахуємо максимальну потужність двигуна за формулою (4.4):
кВт.
Для визначення інших поточних значень потужності двигуна в різних точках кривої зовнішньої швидкісної характеристики двигуна необхідно знайти 8 ... 10 точок і застосувати емпіричну формулу (4.7):   (4.7)

де КД. – емпіричний коефіцієнт, значення якого залежать від прийнятих проміжних значень частоти обертання колінчастого вала.

   (4.8)
Мінімальна частота обертання колінчастого вала повинна перебувати в межах від 400 мин до 900 мин , таким чином, приймаємо nmin = =850мин . Крутний момент двигуна визначимо за відповідними значеннями потужності двигуна Ne і частоти обертання колінчастого вала ne за допомогою формули (4.9):
     (4.9)

Результати обчислень за формулами (4.7), (4.8) і (4.9) зведемо в таблицю 2.1.

Таблиця 4.1 Зовнішня швидкісна характеристика двигуна

0,16 0,26 0,37 0,47 0,58 0,68 0,79 0,89 1,00 1,10
КД. 0,15 0,28 0,42 0,56 0,69 0,81 0,91 0,97 1,00 0,98
ne, мин
850 1416 1983 2550 3116 3683 4250 4816 5383 5950
Ne, кВт 5,97 11,02 16,51 22,12 27,49 32,29 36,16 38,78 39,78 38,84
MД.,Нм 67,0 74,26 79,51 82,84 84,24 83,72 81,26 76,88 70,58 62,34

За даними таблиці 4.1 будуємо зовнішню швидкісну характеристику (рисунок 4.1).

Рисунок 4.1 - Зовнішня швидкісна характеристика двигуна
4.2 Передавальні числа трансмісії.
4.2.1 Передаточне число головної передачі.
Передаточне число головної передачі U0 визначається виходячи з максимальної швидкості руху автомобіля Vmax на вищій передачі в коробці передач і додаткової коробці при максимальній частоті обертання колінчастого вала двигуна пмах = Пv за формулою (4.10).

,     (4.10)

де rd – динамічний радіус колеса, м;
Uкв – передавальне число коробки передач на вищій передачі.
Динамічний радіус колеса може бути прийнятим рівним статичному радіусу, який можна визначити з деякою погрішністю за формулою (4.11).

, м    (4.11)

де d – діаметр обода колеса, м;
Н – висота профілю шин, м;
ш – коефіцієнт радіальної деформації шин, при повному навантаженні автомобіля на твердій опорної поверхні для стандартних і широкопрофільних шин ш =0,1…0,16. Для даного автомобіля приймаємо  ш = 0,15.
Даний автомобіль оснащений низькопрофільними шинами з наступними розмірами: 155/70R13. Таким чином, динамічний радіус колеса rd = 0,5•0,33 + 0,155•0,7•( 1 – 0,15 )  0,257 м.
Вища передача даного автомобіля, не пряма, є прискорює, то вища передавальне число коробки передач Uк.в. = 0,97, таким чином:

.

Надалі при розрахунку U0 може змінюватися з метою поліпшення тягово-швидкісних і економічних показників автомобіля.

4.2.2 Передавальні числа коробки передач
Передаточне число на першій передачі трансмісії має задовольняти такі вимоги:
забезпечувати подолання максимального заданого підйому;
не викликати буксування ведучих коліс автомобіля при нормальних умовах їх зчеплення з дорогою і передачу максимального крутного моменту двигуна.
, (4.12)
,

де Z1 - нормальна реакція дороги на ведучі колеса автомобіля,
Z1 = 577•9,81 = 5660,4 Н.
При цьому має виконуватися нерівність

     (4.13)
Для проектованого автомобіля максимальний коефіцієнт опору дороги max = 0,38, коефіцієнт зчеплення ведучих коліс з дорогою для хороших дорожніх умов  = 0,8.

;

;

Таким чином UК1() = 3,8.
Тоді передавальні числа проміжних передач визначаються за формулою:
.     (4.14)
;
;
UК4 = 0,97 (т.к. КПП двухвальна);

4.2.3 Корректировка передаточных чисел трансмиссии

Рисунок 4.2 – Кінематична схема двохвальною п\'ятиступінчастою коробки передач.

Полученные числа необходимо откорректировать с целью улучшения тягово-скоростных характеристик автомобиля, а также экономических качеств.
Знайдемо міжосьова відстань в двохвальною коробці передач:

, мм;    (4.15)

де а = 15 – коефіцієнт для легкових автомобілів
.
По ГОСТ 2185 – 66 приймаємо aw = 70 мм.

3,909, 2,375, 1,571, 0,97, 0,73.
Виходячи з умов сталості міжосьової відстані, а також беручи що модулі зубів і кут їх нахилу на всіх передач однакові, кількість зубів визначається за наступною формулою:

     (4.16)

де  – кут нахилу зуба косозубих передач,  = 30;
тп – модуль зубчатих коліс, тп = 2,25 мм.
Получені значення Zn закруглюють.

;
;
;
.

Кількість зубів інших зубчастих коліс відповідно передачі:

;
;
;  (4.17)
;

Таким чином, передавальні числа після проектування будуть:
;
;
;     (4.18)
;

При однаковому модулі на всіх передачах має виконуватися умова:

(4.19)

11 + 43 = 16 + 38 = 21 + 33 = 27 + 27 = 54.
Передаточне число заднього ходу автомобіля встановлюється з умов компоновки коробки передач:
UЗ.Х. = 3,358.

4.3 Тяговий баланс автомобіля
Тяговий баланс являє собою відношення тягової сили на ведучих колесах на всіх передачах і сил опору від швидкості руху автомобіля. Рівняння тягового балансу при сталому режимі руху має вигляд:

,
(4.20)
.

Використовується при проектуванні нових і оцінки тягово-швидкісних якостей існуючих моделей автомобілів.
Швидкість руху автомобіля визначається за формулою:

.    (4.21)

Розрахунок значень РК роблять по Мд, а швидкості Vа по ne для всіх передач, і значення заносяться в таблицю 4.2. За табличним даними будується швидкісна характеристика автомобіля (рисунок 4.3).
При побудові і розрахунку слід враховувати, що при малих швидкостях  = f0 , а при високих  = fv = f0 ( 1+A Va )2 .

4.4 Динамічна характеристика автомобіля
Динамічна характеристика автомобіля - залежність динамічного фактора від швидкості руху на кожній передачі.
Динамічний фактор представляє собою тягову силу, розвинену автомобілем на провідних колесах виключаючи силу опору повітря віднесених до ваги автомобіля з повним завантаженням, тобто питому надлишкову тягову силу:

,    (4.22)

при сталому режимі руху автомобіля:

,    (4.23)

де f – коефіцієнт опору коліс з дорогою;
i – величина подоланого підйому.
За величиною РК і РW для відповідних швидкостей руху автомобіля по формулі (4.23) визначаються значення динамічного фактора, які заносяться в таблицю 4.2, і будується динамічна характеристика автомобіля (рисунок 4.4).
максимальне значення Dmax = max = 0,38.

4.5 Характеристика прискорення автомобіля

Показує залежність прискорень розгону автомобіля на кожній передачі від швидкості:

, м/с2    (4.24)

де j – коефіцієнт обліку інертності обертових мас автомобіля, величина якого розраховується для різних автомобілів з повним завантажувальним вагою за формулою:

j = 1,04 + 0,04 ,      (4.25)

де UK – передавальне число коробки передач, береться на кожній передачі.
Результати розрахунків заносяться в таблицю 4.2, і будується характеристика прискорення (рисунок 4.5).
При визначенні прискорень є неточність, так як динамічний фактор підраховується за умови сталого руху та роботи двигуна, і при непостійному режимі будуть розбіжності.

Таблиця 4.2 Підсумки тягового розрахунку автомобіля

№ Передат. числа Величи-на
   850 1417 1983 2550 3117 3683 4250 4817 5383 5950
  Мд , Н м 67,07 74,26 79,51 82,84 84,24 83,72 81,26 76,88 70,58 62,34
1 I
U1 = =3,909 Va1 , км/ч 5,30 8,83 12,36 15,90 19,43 22,96 26,50 30,03 33,56 37,09
2  PK1 , Н 3583,5 3967,3 4248,2 4426,0 4500,9 4472,8 4341,8 4107,8 3770,8 3330,8
3  PW1 , Н 0,7 2,0 4,0 6,6 9,9 13,8 18,4 23,7 29,5 36,1
4  D1 0,329 0,364 0,390 0,406 0,412 0,409 0,397 0,375 0,344 0,303
5  ja1 , м/с2 1,87 2,07 2,23 2,32 2,36 2,34 2,27 2,14 1,95 1,70
6  1/ ja1 , с2/м 0,536 0,482 0,449 0,431 0,424 0,427 0,441 0,468 0,513 0,587
7  NK1 , кВт 5,55 10,25 15,36 20,57 25,57 30,03 33,64 36,07 37,00 36,13
8  NW1 , кВт 0,00 0,01 0,01 0,03 0,06 0,09 0,14 0,21 0,29 0,39
1 II
U2 = =2,375 Va2 , км/ч 8,72 14,54 20,35 26,17 31,98 37,79 43,61 49,42 55,24 61,05
2  PK2 , Н 2177,2 2410,4 2581,0 2689,1 2734,6 2717,5 2637,9 2495,7 2291,0 2023,6
3  PW2 , Н 2,0 5,5 10,9 18,0 26,8 37,5 49,9 64,1 80,0 97,8
4  D2 0,200 0,221 0,236 0,245 0,249 0,246 0,238 0,223 0,203 0,177
5  ja2 , м/с2 1,43 1,59 1,71 1,78 1,81 1,78 1,72 1,60 1,44 1,24
6  1/ ja2 , с2/м 0,698 0,627 0,584 0,561 0,554 0,560 0,582 0,624 0,693 0,808
7  NK2 , кВт 5,55 10,25 15,36 20,57 25,57 30,03 33,64 36,07 37,00 36,13
8  NW2 , кВт 0,01 0,02 0,06 0,14 0,25 0,41 0,64 0,93 1,29 1,75
1 III
U3 = =1,571 Va3 , км/ч 13,18 21,97 30,76 39,55 48,33 57,12 65,91 74,70 83,48 92,27
2  PK3 , Н 1440,6 1594,8 1707,7 1779,2 1809,3 1798,1 1745,4 1651,3 1515,8 1339,0
3  PW3 , Н 4,6 12,7 24,8 41,0 61,3 85,6 114,0 146,4 182,8 223,4
4  D3 0,132 0,145 0,155 0,160 0,161 0,157 0,150 0,138 0,122 0,102
5  ja3 , м/с2 1,01 1,12 1,20 1,24 1,24 1,21 1,14 1,03 0,89 0,71
6  1/ ja3 , с2/м 0,994 0,893 0,835 0,808 0,805 0,827 0,878 0,969 1,124 1,410
7  NK3 , кВт 5,55 10,25 15,36 20,57 25,57 30,03 33,64 36,07 37,00 36,13
8  NW3 , кВт 0,02 0,08 0,22 0,47 0,87 1,43 2,20 3,20 4,46 6,03
1 IV
U4 = =1,00 Va4 , км/ч 20,71 34,52 48,33 62,14 75,95 89,76 103,57 117,38 131,19 145,00
2  PK4 , Н 916,7 1014,9 1086,7 1132,2 1151,4 1144,2 1110,7 1050,8 964,6 852,1
3  PW4 , Н 11,3 31,3 61,3 101,3 151,3 211,4 281,4 361,5 451,5 551,6
4  D4 0,083 0,090 0,094 0,095 0,092 0,086 0,076 0,063 0,047 0,028
5  ja4 , м/с2 0,62 0,68 0,71 0,70 0,67 0,60 0,50 0,36 0,20 0,00
6  1/ ja4 , с2/м 1,621 1,475 1,416 1,423 1,500 1,672 2,012 2,750 5,052 0,00
7  NK4 , кВт 5,55 10,25 15,36 20,57 25,57 30,03 33,64 36,07 37,00 36,13
8  NW4 , кВт 0,07 0,32 0,87 1,84 3,36 5,55 8,52 12,41 17,32 23,39

Рисунок 4.3 – Швидкісна характеристика автомобіля

Рисунок 4.4 – Тягова характеристика автомобіля

Рисунок 4.5 – Динамічна характеристика автомобіля

Рисунок 4.6 – Характеристика прискорень автомобіля

Рисунок 4.7 – Величина зворотна прискоренню
4.6 Характеристика розгону автомобіля
Прийомистість - здатність автомобіля швидко набирати швидкість і характеризується часом і шляхом розгону.
Характеристика розгону автомобіля - це залежність часу t сек і шляхи SM від швидкості руху автомобіля при розгоні з повним відкриттям дросельної заслінки карбюратора.
Час і шлях розгону визначається графоаналітичним способом.

4.6.1 Час розгону автомобіля
Для визначення часу розгону необхідно скористатися методами графічного інтегрування. Для цього підраховуються значення зворотних прискорень і заносяться в таблицю 4.2, а потім будуються криві зміни зазначених величин в залежності від швидкості на підвищують передачах, за допомогою яких можна визначити час розгону в будь-якому інтервалі швидкостей (рисунок 4.6). Наприклад від Va до Va визначається площею, обмеженою відповідними ординатами кривої значень зворотних прискорень і віссю абсцис:

  (4.26)

де m1 – масштаб в якому відкладена величина зворотна прискоренню,
m2 – масштаб в якому відкладена швидкість Va .
Для побудови залежності часу розгону від швидкості всю площу під кривими зворотних прискорень для підвищених передач розбивають на ділянки, ширина яких вибирається поменше для кращої точності.
Час розгону визначається сумою майданчиків, тобто:

    (4.27)
……………………………

При розгоні автомобіля з місця відлік ведеться з швидкості, яка відповідає мінімальній постійній частоті обертання колінчастого вала двигуна nmin при повній подачі палива на другій передачі. В дійсності розгін автомобіля ставати практично незмінним при Va =(0,9…0,95)Va . Тому час розгону визначається для швидкості на 5 ... 10% менша від максимальної.
Результати розрахунку заносяться в таблицю 4.3.

4.6.2 Шлях розгону автомобіля
За кривою часу розгону можна знайти шлях розгону автомобіля в даних межах зміни швидкості і побудувати криву розгону.
Шлях розгону можна підрахувати за рівнянням:
,    (4.28)

де m2 – масштаб, в якому відкладена швидкість Va ,
m3 – масштаб, в якому відкладено час швидкість t сек .
Права частина рівняння відповідає площі між кривою залежності часу розгону від швидкості і віссю ординат в межах часу t – t , тобто площа, обмежена двома горизонтальними прямими, вертикальною віссю та кривою часу, визначає у відповідному масштабі шлях розгону у виділеному інтервалі часу і в діапазоні зміни швидкості від Va до Va .
Для побудови кривої шляху розгону використовують той же метод, що і для побудови кривої часу розгону.

    (4.29)
……………………………

Отримані значення шляху розгону заносяться в таблицю 4.3, і будується графік шляху розгону автомобіля (рисунок 4.8 та рисунок 4.9 відповідно).

Таблиця 4.3 Характеристика розгону автомобіля

,км/ч
5,3 15,9 22,9 30 40 50 65 78,4 104 121 145
t,c 0 1,39 2,23 3,1 4,5 6,3 9,2 12,8 23,4 35,6 370
s,м 0 4,1 8,5 14,9 28,9 51,0 97,9 170 444 827 6133

Рисунок 4.8 – Час розгону автомобіля

Рисунок 4.9 – Шлях розгону автомобіля
4.7 Мощностной баланс автомобіля
Для вирішення ряду завдань по тягово-швидкісних та економічним якостям автомобіля застосовується мощностной баланс, який має вигляд:

    (4.30)

де NK – потужність, яка підводиться від двигуна до провідних колесам;
Nf – потужність, яка витрачається на подолання опір кочення;
Ni – потужність, яка витрачається на подолання підйому;
Nj – потужність, яка витрачається на прискорення автомобіля;
NW – потужність, яка витрачається на опір повітря.
Мощностной баланс автомобіля при сталому режимі руху:

   (4.31)

Мощностной баланс автомобіля зображує залежність потужностей NK , N , NW , від швидкості руху Va .

, кВт   (4.32)

Отримані значення заносимо в таблицю 2.4 і зображуємо графічно мощностной баланс автомобіля (рисунок 2.10).

Таблиця 4.4 Мощностной баланс автомобіля
Nе , кВт 5,97 11,02 16,51 22,12 27,49 32,29 36,16 38,78 39,78 38,84
NK , кВт 5,55 10,25 15,36 20,57 25,57 30,03 33,64 36,07 37,00 36,13
NW , кВт 0,07 0,32 0,87 1,84 3,36 5,55 8,52 12,41 17,32 23,39
N+NW , кВт 1,07 2,04 3,39 5,27 7,83 11,22 15,59 21,10 27,90 36,13

Рисунок 4.10 – Мощностной баланс автомобіля

4.8 Паливна економічність автомобіля
Паливна економічність оцінюється в шляхових витратах палива в літрах на 100 км шляху, пройденого автомобілем при сталому русі за формулою:

, л /100 км   (4.33)

де ge – питомі витрати палива;
Ne – потужність двигуна необхідна для руху автомобіля з заданою швидкістю в конкретних дорожніх умовах;
Т – щільність палива, для бензину Т = 0,825 кг/л.
Для знаходження питомих витрат палива застосовують наближені методи:

ge = К К,     (4.34)

де – питомі витрати палива при максимальній потужності двигуна;
К – коефіцієнт характеризує витрата палива в залежності від оборотів двигуна (швидкісний коефіцієнт витрати палива);
К – коефіцієнт характеризує витрата палива в залежності від завантаження двигуна (навантажувальний коефіцієнт витрати палива).
коефіцієнти К и К знаходять по поточним значенням обертів двигуна пе і максимальним оборотам nN, поточним значенням потужності Ne і максимальної потужності Neвн .

   (4.35)

  (4.36)

Питомі витрати палива при максимальній потужності як правило на 5…10 % більше мінімальних питомих витрат , що залежить від конструкції і типу двигуна:
= 270 ;
= 280 .
При розрахунку паливних характеристик усталеного руху для відповідного значення потужності двигуна приймаються значення 1, 2, 3 з динамічної характеристики на вищій передачі з відповідними значеннями швидкостей:

    (4.37)

Розрахункові значення заносяться в таблицю 4.5, будуються графіки залежностей QS от Va , и ge от Va (рисунок 4.11).

Таблиця 4.5 Паливна економічність автомобіля
Параметри Va , км/ч 20,71 34,52 48,33 62,14 75,95 89,76 103,57 117,38 131,19 145,00
пе , мин
850 1417 1983 2550 3117 3683 4250 4817 5383 5950

0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1
Neвн , кВт 5,97 11,02 16,51 22,12 27,49 32,29 36,16 38,78 39,78 38,84
К 1,118 1,054 1,007 0,976 0,959 0,954 0,961 0,976 0,999 1,027
1 = 0,026 Ne , кВт 1,92 3,41 5,23 7,51 10,37 13,96 18,38 23,79 30,30 38,05

0,32 0,31 0,32 0,34 0,38 0,43 0,51 0,61 0,76 0,98
К 1,47 1,51 1,48 1,41 1,30 1,17 1,03 0,93 0,90 0,99
ge ,
458,9 444,0 417,4 384,5 348,4 311,6 277,9 253,9 251,9 284,7
QS , л/100км 5,55 5,35 5,25 5,25 5,30 5,43 5,72 6,24 7,05 9,06
2 = 0,048 Ne , кВт 3,48 6,01 8,87 12,19 16,10 20,72 26,18 32,63 40,18 48,97

0,58 0,55 0,54 0,55 0,59 0,64 0,72 0,84 ____ ____
К 0,95 0,99 1,00 0,98 0,95 0,91 0,90 0,92 ____ ____
ge ,
297,7 290,9 280,7 267,9 254,8 244,4 241,5 252,3 ____ ____
QS , л/100км 6,67 6,35 6,25 6,28 6,50 6,84 7,40 8,50 ____ ____
3 = 0,070 Ne , кВт 5,04 8,61 12,51 16,87 21,82 27,48 33,99 41,47 50,06 59,90

0,84 0,78 0,76 0,76 0,79 0,85 0,94 ____ ____ ____
К 0,92 0,90 0,90 0,90 0,91 0,93 0,97 ____ ____ ____
ge ,
289,2 266,8 253,8 246,1 243,6 247,7 260,7 ____ ____ ____
QS , л/100км 8,5 8,1 8,0 8,1 8,5 9,2 10,4 ____ ____ ____

Рисунок 4.11 – Паливно-економічна характеристика автомобіля

Комментарии: Розділ дипломного проекта повний, креслення, записка є!

Размер файла: 587 Кбайт
Фаил: